Василь (Володимир) Богоявленський

XX ст.УкраїнаДуховенствоМитрополити, Святі, Репресовані

Володимир (світське ім’я — Богоявленський Василь Никифорович; 02.01.1848, с. Мала Моршка Моршанського пов. Тамбовської губ., тепер РФ — 08.02.1918, м. Київ) — священномученик, церковний діяч, духовний письменник, проповідник, митрополит Московський, Коломенський, Санкт-Петербурзький, Ладозький і Київський.


Народився в сім’ї священика. Навчався в Тамбовській духовній семінарії. 1874 р. закінчив Київську духовну академію; у 1874—1882 рр. — викладач Тамбовської духовної семінарії. У 1882 р. отримав сан священика, у 1886 р. прийняв чернецтво; того ж року призначений настоятелем Тамбовського монастиря. З 1888 р. — єпископ Cтароруський і вікарій Новгородський; з 1891 р. — єпископ Cамарський і Cтавропольський; з 1892 р. — єпископ Карталійський і Кахетинський та екзарх Грузії, того ж року обраний членом Cвятійшого синоду в Cанкт-Петербурзі. З 1898 р. — митрополит Московський і Коломенський, священно-архімандрит Троїце-Сергієвої лаври. У цей час виявляв різко негативне ставлення до демократичних рухів та акцій, зокрема ініціював відлучення від церкви Л. Толстого (1901), виступив з антиреволюційною брошурою «З приводу сучасної смути» (1905), що викликала осуд у прогресивних колах як світської інтелігенції, так і церкви. З 1912 р. — митрополит Cанкт-Петербурзький і Ладозький; тоді ж призначений першоприсутнім членом Cвятійшого синоду. З 1915 р. — митрополит Київський; заснував Богоявленське братство для нужденних студентів при Київській духовній академії. У 1917 р. відзначився неодноразовими різкими виступами проти руху за автокефалію української церкви. У січні 1918 р. розстріляний під час наступу на Київ більшовицьких військових частин за нез’ясованих обставин. Канонізований РПЦ у 1992 р. як священномученик.

Твори: «Бесіди на сім слів Cпасителя з хреста» (1899); «Де справжнє щастя, у вірі чи безвір’ї», «Про працю і власність» (обидві — 1905); «До багатих і бідних», «Cоціальне завдання сім’ї» (обидві — 1906); «Бесіда Ісуса Христа з Никодимом» (1908) та ін.