Данило Антонович

XX ст.СРСРТеатр і кіно

Антонович Данило Сидорович (справж. прізв. — Будько; 22.12.1889, м. Білопілля Харківської губ., тепер Сумської обл. — 08.11.1975, м. Харків) — актор. Народний артист СРСР, лауреат Сталінської премії.

У 1919 р. закінчив Київський музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка; тоді ж розпочав сценічну діяльність у Першому театрі Української Радянської Республіки ім. Т. Шевченка. З 1920 р. грав у трупі «Кийдрамте», з якою в 1922 р. вступив до складу театру «Березіль». У 1923—1926 рр. — актор Першого російського робітничого театру в Москві; тоді ж розпочав зніматися в кіно. З 1926 р. працював у Харкові в театрі «Березіль», з 1935 р. — у Харківському українському драматичному театрі ім. Т. Шевченка. З 1946 р. — викладач Харківського інституту мистецтв. Лауреат Сталінської премії (1948), народний артист СРСР (з 1954). Відзначений урядовими нагородами.

Основні ролі в театрі: Залізняк («Гайдамаки» за Т. Шевченком), Ярослав («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Гайдай, Берест, Голота, Макар («Загибель ескадри», «Платон Кречет», «Правда», «Макар Діброва» О. Корнійчука), Тихін, Нещасливцев («Гроза», «Ліс» О. Островського), Кошкін («Любов Ярова» К. Треньова), Лістрат («Земля» М. Вірти), Хлєбников, Добротворський («Персональна справа», «Закон честі» О. Штейна), Отелло («Отелло» У. Шекспіра) та ін. Знімався також у кіно — фільми С. Ейзенштейна «Страйк» (1924), «Броненосець „Потьомкін“» (1925), І. Кавалерідзе „Коліївщина“ (1933), „Прометей“ (1935) та ін.