Анна-Галя Горбач

XX ст.Румунія, НімеччинаМова і література

Горбач Анна-Галя (Дівоче прізвище — Луцяк; нар. 02.03.1924 р., с. Бродина у Південній Буковині, нині — Румунська Республіка) — літературознавець. перекладачка, громадська і політична діячка.

Анна-Галя Горбач — доктор філософії, укладачка і видавець антологій сучасної на класичної української поезії й прози німецькою мовою — сьогодні належить до найвідоміших і найактивніших особистостей у німецькому культурно-інтелектуальному світі. У її творчому доробку понад 50 окремих видань перекладів, зокрема 15 антологій. Серед її друкованих праць «Синій листопад. Українські прозаїки нашого століття: Антологія прози» (1959, Heidelberg), «Криниця для спраглих та інші українські оповідання» (1970, Tubingen), «Подай мені лютню з каміння: українська лірика ХХ століття» (1996, Reichelseim), «Ліна Костенко. Віхи життя: Поезії» (1998, Reichelseim) тощо; власні переклади німецькою творів Михайла Коцюбинського, Гната Хоткевича, Євгена Сверстюка, Валерія Марченка; наукові праці про українсько-німецькі, українсько-австрійські та українсько-румунські культурні взаємини («Ольга Кобилянська і німецька культура», цикл статей про творчість Л. фон Захер-Мазоха).

Від 1941 р. вона на еміграції в Німеччині, зараз мешкає у м. Райхельсгайм. Активістка німецької секції Міжнародної амністії. У 1960—1970-х рр. Анна-Галя Горбач інформувала світову громадськість про політичні репресії в Україні, гаряче переймалася долею українських політв’язнів, допомагала їм усім, чим могла, була одним з організаторів протестних кампаній на захист В. Стуса, І. Світличного, М. Горбаля, В. Чорновола та інших українських в’язнів сумління, намагалася сконтактувати їх, і зокрема В. Чорновола, із західноєвропейськими, передусім німецькими, культурними діячами, членами Міжнародної амністії.

Зробила значний внесок у популяризацію української мови і літератури за кордоном та розширення українсько-німецьких культурних відносин. Разом із своїм уже покійним чоловіком Олексою Горбачем у 1995 р. заснувала власне видавництво «Бродина», яке видавало і розповсюджувало у ФРН твори українських письменників та поетів. Подружжя Горбачів стояло біля витоків створення єдиної у Німеччині кафедри україністики при Грайфсвальдському університеті.