Остап Вересай

XIX ст.УкраїнаМузика

Вересай Остап Микитович (1803, с. Калюжинці Прилуцького пов. Полтавської губ., нині Срібнянського р-ну Чернігівської обл. — 1890, с. Сокиринці Прилуцького пов., нині Срібнянського р-ну Чернігівської обл.) — кобзар. Славетний виконавець народних дум, псалмів, кантів, пісень.

Народився в сім’ї сліпого музиканта-кріпака. Осліп на 4-му році життя. з 15-річного віку навчався гри на кобзі; був, зокрема, учнем кобзаря С. Кошового. Маючи абсолютний слух і гарний голос (тенор), швидко опанував науку. У 1856 р. познайомився з художником Л. Жемчужниковим, який записав від нього думу «Проводи козака»; пізніше був знайомий також з П. Кулішем, Т. Шевченком, П. Чубинським, М. Лисенком, О. Русовим. У 1871 р. вперше виступив у Києві на відкритті Колегії Павла Галагана; у 1873 р. виступав на засіданні Південно-західного відділення Російського георгафічного товариства, у 1874 р. — на 3-му археологічному з’їзді. У 1875 р. з ініціативи М. Лисенка та О. Міллера здійснив низку виступів у Санкт-Петербурзі (у клубі художників, приміщенні Дворянського зібрання, Зимовому палаці, на етнографічному концерті в Соляному містечку).

Виконував численні народні думи (всього записано 8 дум: «Федір Безродний», «Удова і три сини», «Буря на Чорному морі», «Три брати азовські», «Сокіл і соколя», «Проводи козака», «Плач невільників», «Івась Коновченко»), сатиричні та жартівливі пісні («Про Правду і Кривду», «Щиголь», «Дворянка». «Кисіль», «Бугай», «Про Хому та Ярему», «Про бідного Кирика»), побутові й танцювальні пісні («Дудочка», «Козак-валець», «Ой їхав, не заїхав», «Циганочка» та ін.). Мав численних учнів (кобзарів В. Бублика, А. Негрія та ін.).

У 1959 р. в с. Сокиринці відкрито кімнату-музей О. Вересая, встановлено пам’ятник на його могилі. Творчість О. Вересая досліджували М. Лисенко, П. Чубинський, О. Русов, І. Франко, О. Міллер.

ПОСИЛАННЯ: НАРОДЖЕНІ УКРАЇНОЮ. Меморіальний альманах. У 2-х т. — К.:ЄВРОІМІДЖ, 2002. — Т.1. — С. 310—311.