Микола Бурачек

XX ст.Україна, Польща, ФранціяОбразотворче мистецтво

Бурачек Микола Григорович (16.03.1871, м. Летичів Подільської губ., нині Хмельницької обл. — 12.08.1942, м. Харків) — український живописець, письменник, мистецтвознавець, заслужений діяч мистецтв УРСР (1941).

Народився в родині поштового службовця. Освіту отримував у Кам’янець-Подільській гімназії, Київському університеті, з якого його виключили як учасника студентських заворушень. Маючи неабиякі акторські здібності, 17 років працював у пересувних театральних трупах, водночас не полишаючи занять живописом. Учився малювання у Київській рисувальній школі М. Мурашка, а згодом, покинувши сцену, в 1905 р. вступив до Краківської академії красних мистецтв, де його педагогом був польський пейзажист Я. Станіславський. По закінченні академії вдосконалював майстерність у Парижі в майстерні А. Матісса та академії Рансона.

Повернувшись на батьківщину, митець присвятив себе створенню образів української природи. Його ранні твори («Березень», 1917; «На городі. Соняшник», 1918; «Морозний ранок», 1919), на яких позначився вплив імпресіонізму, написано вільно, соковито. З середини 1930-х рр. від імпресіоністичних етюдів, написаних на пленері, М. Бурачек перейшов до створення картин, що передають узагальнений образ української природи («Яблуні в цвіту», 1936; «Дорога до колгоспу», 1937; «Реве та стогне Дніпр широкий», 1941). У цей час він працював і як театральний художник.

Свої знання та досвід М. Бурачек передавав творчій молоді — спочатку в Академії мистецтв у Києві, де був керівником пейзажного класу, а згодом у Харківському художньому технікумі. Тут він обіймав посаду директора, а також керував майстернею театрально-декоративного живопису і вів курс натюрморту.

Протягом усього творчого життя М. Бурачек займався громадсько-освітньою діяльністю. Він — один із засновників Української академії мистецтва, Асоціації радянських митців України, був головою Центрального бюро працівників мистецтв у Харкові. З його ім’ям пов’язане проектування та спорудження пам’ятників Т. Шевченку в Харкові, Києві, Каневі, створення музеїв Т. Шевченка та М. Коцюбинського. Заснування музею Т. Шевченка в Києві та формування його фондів, насамперед живописної спадщини митця, — також заслуга Миколи Бурачека, який першим відібрав і розташував у хронологічній послідовності художні твори Великого Кобзаря. Результатом багаторічного дослідження мистецької спадщини Т. Шевченка стала монографія М. Бурачека «Великий народний художник».

ПОСИЛАННЯ:

НАРОДЖЕНІ УКРАЇНОЮ. Меморіальний альманах. У 2-х т. — К.:ЄВРОІМІДЖ, 2002. — Т.1. — С. 272—273.

НА ФОТО:

Микола Бурачек. Автопортрет.

Висловлюємо вдячність п. Віталію Абліцову за надане фото автопортрету Миколи Бурачека.