Іродіон Жураківський

XVIII ст.УкраїнаДуховенствоАрхімандрити, Архієпископи

Жураківський Іродіон (p., м. н. невід. — 1736, за ін. даними 18.09.1735, Київський Межигірський монастир) — архімандрит, архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський.

Жураківський Іван, чернече ім’я Іродіон, походив з українського козацько-старшинського роду, основоположником якого був Михайло Жураківський, сотник сосницький (1649). Закінчив повний курс навчання у Києво-Могилянській Академії на поч. 1680-х pоків. У 1685 р. І. Жураківського висвячено на диякона Київського Межигірського монастиря, у 1687 р. — на ієромонаха, у 1690 р. — на намісника цього монастиря. У 1709 р. він їздив на Січ агітувати Запорозьке Військо на службу до російського царя проти І. Мазепи, за що дістав сан архімандрита, а Київський Межигірський монастир було визнано архімандрією. У 1721 р. І. Жураківського було визначено кандидатом на Київську митрополичу кафедру. Він вирушив до Санкт-Петербурга, але призначення не відбулося, і його було висвячено на архієпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського.

І. Жураківський активно дбав про місцеве духовенство і Чернігівський колегіум. Зокрема, не без його участі там було створено у 1726 р. риторичний курс Феофана Жолтовського «Дім Тулліанового красномовства, чотирма фундаментами зміцнений, колонами і східцями прикрашений згідно з наукою і настановами видатних учених для легшого сприйняття і обрамлення нових риторів за допомогою мешканців і під керівництвом найяснійшого Іродіона Жураківського, єпископа Чернігівського, Новгородського і всієї Сіверщини збудований 1726 року, 30 вересня» (оригінал нині зберігається в Iніституті рукописів НБУ ім. В. Вернадського). Захищав права і маєтності церков і духовенства. Є згадки про його листи до гетьмана Д. Апостола, в яких йдеться про утиски духовенства. У 1725 р. І. Жураківського запідозрено у зносинах з П. Полуботком, через що він певний час був в опалі. 23 листопада 1733 р. був змушений залишити кафедру і відійшов на спочинок до Межигірського монастиря, де й помер.

ПОСИЛАННЯ: Києво-Могилянська академія в іменах, XVII — XVIII cт.: Енцикл. вид. / Упоряд. З. І. Хижняк; За ред. В. С. Брюховецького. — К.: Вид. дім «КМ Академія», 2001. — С. 210. Аскоченский В. И. Киев с… Академиею, ч. 1 К, 1856; Филарет (Гумилевский) Обзор… литературы, кн. 2. СПб, 1884; Дурною Н. Н. Иерархия Всероссийской церкви., ч. 1—3. М., 1892—98; Харлампович К В. Малороссийское влияние., т. 1. Казань, 1914.