Марія Захарівна Щербаченко

XX ст.УкраїнаДержава і військо

Щербаченко Марія Захарівна (нар. 14.02.1922, у селі Єфремівка, тепер Первомайського р-ну Харківської обл., Україна) — учасниця Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу, санітар роти 835-го стрілецького полку 237-ої стрілецької дивізії 40-ої армії Воронезького фронту, старшина медичної служби.

Народилась в селянській сім’ї. У десятилітньому віці залишилась сиротою, виховувалась під опікою старшого брата. Закінчила 7 класів, бухгалтерські курси. Працювала помічником бухгалтера у колгоспі. Під час фашистської окупації залишалась у своєму селі.

У Червоній армії з березня 1943 р. Закінчила курси санітарок при Самаркандському медичному училищі. У діючій армії з червня 1943 р.

У ніч на 24 вересня 1943 р. санітар Марія Щербаченко разом зі своїм підрозділом переправилась через р. Дніпро в районі с. Гребені Кагарлицького р-ну Київської обл. За 10 днів винесла з поля бою і надала першу медичну допомогу 112-м пораненим бійцям. Тяжко поранених особисто переправляла через ріку до найближчого медпункту. З перших днів давала відсіч ворогу в лавах бійців з автоматом у руках.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1943 р. Марії Захарівні Щербаченко присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1073).

Після війни старшина медичної служби М. З. Щербаченко була демобілізована. Закінчила Ташкентську юридичну школу, до виходу на пенсію працювала юристом.

Нагороджена орденами Леніна, Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями, зокрема медаллю Міжнародного комітету Червоного Хреста ім. Флоренс Найтінгейл, яка була вручена їй у 1973 р. за милосердя, героїзм і звитягу, проявлені нею при спасінні тяжкопоранених на полі бою.

Живе в столиці України Києві.