Лука Долинський

XIX ст.УкраїнаОбразотворче мистецтво

Долинський Лука (1745, м. Біла Церква, тепер Київської обл. — 10.03.1824, м. Львів) — живописець.

Митець походив з Білої Церкви, що на Київщині. Навчався в Києві. Помітивши неабияку художню обдарованість юнака, київський греко-католицький владика Ф. Володкович у 1770 р. направив його у Львів. Одним із перших учителів Долинського був Ю. Радивилівський. Зрештою, Лука не затримався надовго у Львові. Як стипендіат єпископа Льва Шептицького в 1775 р. він поїхав на навчання у Віденську академію мистецтв. Після дворічного вдосконалення у Відні працював на найважливіших об’єктах Львова — завершував ансамбль ікон (розпис іконостаса та вівтарів) собору святого Юра (1770—1771, 1777), малював частково збережений комплекс ікон семінарської церкви Зішестя Святого Духа (1784—1787), у яких показав себе майстром, зорієнтованим на європейські традиції. Значним його творчим доробком став цикл картин для Успенської соборної церкви Почаївського монастиря (1807—1810). Період після їх завершення у творчій біографії Л. Долинського досі відомий мало. Він надалі залишався насамперед релігійним маляром, виконував чимало робіт для церков як у самому Львові — іконостас і настінні розписи в церкві святого Онуфрія (1820—1821), фрескові композиції для Петропавлівської церкви, розпис стін П’ятницької церкви, так і поза його межами — розписи церков у містах Городку, Жовкві (тепер Львівської області), проте вони здебільшого загинули. Крім монументальних полотен і розписів релігійної тематики, Долинський створив і галерею портретів, здебільшого церковних ієрархів — Корняктів в Успенській церкві у Львові, Ф. Володковича, князя Л. Галицького (обидва — 1770—1771), М. Гриневецького, М. Герасевича (кін. XVIII ст.), М. Терези.