Габріеля Запольська

XX ст.Україна, Франція, ПольщаМова і література

Запольська Габріеля (справжнєпрізвище та ім’я — Корвін-Піотровська Марія Габріеля Стефанія; 30.03.1857, с. Малі Підгайці Луцького пов. Волинської губ., тепер Луцького р-ну Волинської обл. — 17.12.1921, м. Львів) — письменниця, актриса (Польща).

Народилася в сім’ї шляхтича. Дитинство провела в батьковому маєтку в с. Ківерцях Волинської губ. (нині місто Волинської обл.). Навчалася у Львівському педагогічно-науковому інституті. З 1882 р., після розриву з чоловіком (офіцером К. Сніжком-Блоцьким) та родиною, працювала як професійна актриса у Кракові, Львові, Познані; у 1889 р. виїхала до Парижа, де грала в місцевих театрах. У 1895 р. повернулася до Варшави, у 1902 р. — до Львова, де разом зі своїм другим чоловіком (художником С. Яновським) організувала власну театральну школу, а в 1907 р. — приватну театральну трупу.


Твори: збірки оповідань «Акварелі» (1885), «З історії страждань» (1890), «Людський звіринець» (1893); романи та повісті «Каська-Каріатида» (1888), «На порозі пекла» (1889), «У крові», «Шмат життя» (обидві — 1891), «Янка» (1895), «Зашумить ліс» (1899), дилогія «Сезонне кохання» (1905) — «Дочка Туськи» (1907), «Про що не говориться» (1909), «Про що навіть не хочеться думати» (1914), «Франя Поранек, її дальша доля» (1922); п’єси «Малка Шварценкопф», «Жабуся» (обидві — 1897), «Йона Фірулькес» (1898), «Чоловік» (1902), «Непорозуміння» (1903), «Осіннього вечора» (1905), «Мораль пані Дульської» (1906), «Їх четверо» (1907), «Скіз» (1908), «Панна Малічевська» (1910) та ін.

ПОСИЛАННЯ: Абліцов В. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — Київ: «КИТ», 2007. — С. 356—357.