Олена Ган

XIX ст.РосіяМова і література

Ган Олена Андріївна (23.01.1814, м. Ржище Київської губ. — 06.07.1842, м. Одеса) — письменниця, постійний автор журналу «Бібліотека для читання» Осипа Сеньковського і журналу «Отечественные записки».

Народилася в багатодітній дворянській родині. Дитинство і юність провела у Катеринославі (тепер Дніпропетровськ). Вийшла заміж у 16-річному віці за чоловіка, який походив з німецького аристократичного роду Ган-Ган фон Ротерган. З 1836 по 1837 рр. жила у Петербурзі. У 1937 р. була опублікована її перша повість «Ідеал» під псевдонімом Зенеіда Р-ва. Повість мала великий успіх. Цього ж року, будучи на Кавказі, О. Ган познайомилася з декабристами на засланні. Враження від цього знайомства стали джерелом для написання цілої низки творів: протягом п’яти наступних років виходять одинадцять повістей письменниці. Всі її твори мають автобіографічний характер. Своєчасність ідей, виражених у творах Олени Ган, і дає письменниці право на особливе місце в історії літератури.

Повні зібрання її творів видані в Санкт-Петербурзі (1843, 1905). Літературна творчість Олени Ган була помітна в російській літературі. Її називали «Лермонтовим серед письменниць» і «російською Жорж Санд». І. Тургенєв, В. Бєлінський та ін. присвячували творчості письменниці свої статті.

Старша дочка О. Ган — Олена Блаватська стала відомою на весь світ письменницею і теософом.

Молодша дочка — Віра Желиховська відбулася як дитяча письменниця.