Інформаційний вісник №2. Рубрика «Інтерв’ю»

Петро Ющенко: «Реформи «Нашої України» приносили користь простим людям. Псевдореформи «регіонів», які проводяться нині, приносять користь лише олігархам»

- Петро Андрійовичу, Вас, безперечно, знають, як високоосвічену людину, що вболіває за духовне відродження України. Але, хочеться запитати Вас про «хліб насущний», чи вважаєте Ви нинішнє соціально-економічне становище в країні адекватним?

- І - так, і – ні. З точки зору того, чи відповідає нинішній стан речей в Україні потенціалу нашої країни? Відповідь - ні. Чи відповідає сьогодні рівень життя наших людей хоча б тому рівню, який мають люди у Європі, де нібито вирує криза? Відповідь – ні. Однак, якщо Ви запитуєте чи відповідає нинішнє ганебне становище країни, тим недолугим діям, які влада називає «реформами»? Відповідь - так. Адже, що сіється – те й жнеться. Якщо, керуючи країною, ставиться мета наповнити власні кишені, а не кишені громадян – то ми й отримуємо руїну, котру бачимо нині в Україні. Коли зраджують національні інтереси, коли штучно тримають валюту і доводять суспільству, що «інфляції в Україні немає», коли скасовуються держзамовлення для провідних ВНЗ країни, коли навіть збільшеної допомоги на народження дитини не вистачає на найнеобхідніше, а суми, котрі необхідно сплатити за комунальні платежі перевищують розміри середньої пенсії.

- Ви представляєте політичну силу, котра також була при владі. Чим ваші реформи у 2005-2007 рр. відрізнялись від реформ, які зараз проводить керівництво країни?

- Вони відрізнялись результатом. Наведу лиш декілька прикладів. За тринадцять років незалежності (1991—2004 рр.) Україна як Держава, як ринок отримала приблизно 7 млрд. доларів прямих іноземних інвестицій. А вже у 2004-2008 рр.(до того, як почалася світова економічна криза) ми отримали 30 млрд. доларів. Є різниця? Лише за чотири роки ми отримали в чотири рази більше, ніж за попередні тринадцять! Натомість, за останні 11 місяців з України «втекло» 5 млрд. дол. інвестицій, а прийшло вдвічі менше. Завдяки реформам Президента Ющенка середні темпи приросту ВВП становили 7,5%. І це були найбільші темпи економічного зростання у Європі. А у 2012 році, коли «стабільність досягнуто», маємо, за офіційними даними, лише 2% (за неофіційними даними, які мені повідомили днями, взагалі йдеться вже про 0,8%!). Порівняймо, бюджет: у 2004 році він становив близько 90 млрд. грн., а у 2009 р. - вже 270 млрд. грн.! За п’ять років перебування при владі «Нашої України» та її Голови й Президента - національний бюджет було збільшено утричі! Завдяки нашим реформам, у 2006 році вперше показники повернення робочої сили в Україну були вищі, ніж показники трудової міграції з України. Щороку ми створювали близько 1,2 млн. робочих місць. Це вдавалося, тому що в економіку щорічно «заходили» 11 млрд. доларів іноземних інвестицій. Завдяки такій економічній політиці ми вперше за роки незалежності досягли того, що мінімальні пенсія та зарплата дорівнювали прожитковому мінімуму.

- Чому тодішні й теперішні результати реформ так відрізняються? Можливо справа у світовій кризі?

- Ви знаєте, знайти виправдання завжди можна. І нинішня влада цьому вдало навчилася. Спочатку в усьому були винні «попередники», потім - криза, зараз в усьому будуть винні вибори. Коли «Наша Україна» та Президент Ющенко прийшли до влади, ми також отримали чималий «спадок» від попередніх очільників країни. За час нашого керівництва також були кризи як в економіці, так і у політиці. Але наші реформи приносили користь простим людям, а реформи «регіоналів» приносять користь лише олігархічним кланам. Річ в тім, що ми в своїх діях керувалися тими цінностями, які в нас вклали наші діди та прадіди, котрі лиш мріяли про те, щоб їхні нащадки жили у вільній, квітучій країні. Натомість нинішню владу цікавить одне - як вичавити з цієї країни останню кров, і потім кинути її рештки східному сусіду.

- Ви є діючим депутатом Верховної Ради України. Чи не вважаєте Ви, що також несете відповідальність за те, в якому стані ми живемо нині?

- Звісно вважаю, і більше того – я свою відповідальність перед Державою та народом, що мене обрав ніс, несу і буду нести. Проте, нагадаю, що я не очолюю міністерств чи спецагенцій по інвестиціям. Як Народний депутат України я працюю у Комітеті з питань культури та духовності. Також я є Головою Всеукраїнського Об’єднання «За Помісну Україну!». Також я є автором проекту «Українці в світі», мета якого - представити сучасникам відомі та маловідомі постаті у різних сферах людської діяльності, народжених Україною, які відіграли значну роль в історії світової культури. В рамках цього проекту було створено близько 20 інформаційно-наукових фільмів про український слід в історії цивілізації. Мною як депутатом було подано близько 30-ти Постанов про відзначення історично-важливих дат та вшанування пам’яті великих отців українського народу, були ініційовані Парламентські слухання на тему «Українці в світі», а головне і наймасштабніше – було створено однойменну Національну галерею, до колекції котрої увійшло понад 4 тис. портретів українців, які зробили значний внесок у розвиток світової цивілізації.

- В разі перемоги на виборах, у Парламенті нового скликання Ви плануєте продовжити працювати в Комітеті культури та духовності?

- Дуже сподіваюсь на це. Але, оскільки я балотуюся в мажоритарному окрузі й у новому Парламенті, перш за все, представлятиму інтереси Сумщини, у мене є низка й інших планів. Зокрема, я прагну застосувати свій управлінський досвід, аби соціальні проекти,які було реалізовано у Хоружівці (будівництво притулку, соціального житла, відновлення храмів, ремонт навчальних закладів, налагодження виробництва, тощо), втілити й в інших містах та селах Буринського, Липоводолинського, Недригайлівського, Роменського та Конотопського районів.

- Яким чином Ви плануєте це зробити? З власної кишені ремонтуватимете школи та дороги чи змусите місцеву владу виділяти бюджетні кошти?

- Безперечно, чим зможу, тим й особисто допоможу. Проте, я ставлю дещо ширшу мету. Річ в тім, що у Хоружівці не просто були відремонтовані будівлі школи чи лікарні. У Хоружівці ми збудували систему, яка дає змогу селу розвиватися. Наприклад, притулок для сиріт - крім того, що дає змогу знедоленим дітям рости у теплі та отримувати якісні знання, він також дав селу близько 60-ти робочих місць. При сиротинці функціонують пекарня, кондитерська, консервний цех – тут люди мають змогу працювати. Ми збудували Храм, лікарню, будинок ветеранів, але крім того – ми звели житло для молодих спеціалістів, аби залучити та втримати їх у селі. До всіх відреставрованих та новозбудованих соціальних об’єктів ми провели каналізацію. Опалюються зазначені будівлі за рахунок тепла, яке виробляється внаслідок спалення пілетів (гремзи) із соломи, котрі виготовляються на місцевому підприємстві. Тобто мова йде не про те, щоб надати якусь точкову благодійну допомогу. Мова йде про налагодження системи, за якої село буде розвиватися!

- І повертаючись до теми виборів, скажіть, чи вважаєте Ви справедливим те, що Юлія Тимошенко не може брати участь у цій кампанії? І кому насправді є вигідним її ув’язнення?

- Сьогодні про справедливість в нашій країні говорити складно. Судовий вирок у справі Тимошенко, лиш частково показав – в якому стані перебуває правова система в Україні, показав, наскільки нашу державу розвернули від демократичного шляху розвитку. Адже те, що вирок по цій справі був в більшій мірі політичним, ніж правовим – очевидно. Тримати Юлію Тимошенко за гратами вигідно тим, хто не хоче європейського розвитку України, а прагне інтегрувати Україну в «русскій мір». А також, тим, хто зараз використовує її ім’я, аби прикрившись ним, привести до Парламенту олігархів та запроданців.

- А Ющенку воно не вигідне?

- Я відповім на це питання лише одним фактом – коли Віктор Ющенко був Президентом – Юлія Тимошенко була вільна та обіймала високі посади. Зараз, за президентства Януковича – її ув’язнено, так само, як це було за Кучми. Проте, зараз її ув’язнення відбулось не без мовчазної згоди її «побратимів» по партії.