Лев Іванович

XVII ст.УкраїнаКозацька доба

Іванович Лев (р. н. і р. с. невід.) — гетьман Війська Запорозького (червень — грудень 1629).

Прийшов до влади на Запорожжі після невдалого для козаків походу на Кримське ханство, що відбувся в травні 1629 р. Цьому передували такі події: під час походу козаки розділилися на два угруповання, гетьманами були обрані Г. Чорний і Т. Федорович. Визнаний польським урядом гетьман Г. Чорний з більшістю реєстрових козаків відділився від запорожців і став під зверхність польського воєначальника С. Хмелецького. Тим часом Т. Федорович втратив гетьманську булаву. Замість нього гетьманом над нереєстровими козаками, а також частиною реєстровців, які залишилися на Запорожжі, був обраний Іванович. Він намагався протидіяти спробам Г. Чорного утвердити свою владу над Запорожжям. Водночас виступав за згуртування всього козацтва навколо Запорозької Січі. Підтримував православну церкву. У зв’язку зі скликанням Київського православного церковного собору у 1629 р., на якому мало розглядатися питання про конфесійне порозуміння православних і уніатів, надіслав листа київському православному митрополитові Іову (Борецькому) із суворим попередженням прихильникам унії, а також відправив на цей собор спостерігачів від Війська Запорозького. Після грудня 1629 р. відомості про Івановича в джерелах не подаються. Здогадно, він продовжував залишатися гетьманом і на початку 1630 р. Втрата Івановичем гетьманської булави могла бути спричинена відносною поміркованістю його позиції на тлі різкого загострення соціальної напруги в запорозькому середовищі (через розпочату Г. Чорним виписку з реєстру). У 1630 р., обираючи гетьмана, запорожці віддали перевагу радикально налаштованому Т. Федоровичу.

ПОСИЛАННЯ: Енциклопедія Історії України, — К: Наукова думка, 2005. — Т. 3, 401 С.