Леонід Утьосов

XX ст.УкраїнаМузика

Утьосов Леонід Осипович (Вайсбейн Лазар Йосифович; 21.03.1895, м. Одеса — 09.03.1982, м. Москва, РФ) — співак, артист естради, кіноактор. Народився в сім’ї дрібного комерсанта. Навчався в Одеському комерційному училищі Файга; паралельно брав уроки гри на скрипці.

Після виключення з училища за «вільнодумну поведінку» деякий час працював гімнастом у цирку; з 1912 р. — актор Кременчуцького театру мініатюр. З 1913 р. — актор одеської трупи К. Розанова; до 1917 р. грав у театрах Одеси та Херсона. З 1917 р. жив у Москві, де виступав як куплетист; з 1919 р. почав зніматися в кіно. У 1922 р. переїхав до Петрограда (з 1924 р. — Ленінград), де продовжував працювати як співак і кіноактор. У 1929 р. створив і очолив ансамбль «Теа-джаз»; як його керівник тісно співробітничав з композитором І. Дунаєвським. Під час Другої світової війни багато разів виступав на фронті перед бійцями Червоної армії; в повоєнні роки продовжував активну концертну діяльність, виступав по радіо, телебаченню. Помер у Москві, похований на Новодівичому кладовищі.

Відомий як виконавець популярних пісень — зокрема композиторів І. Дунаєвського («Марш веселих хлоп’ят», «Серце», «Червонофлотський марш», «Промінь надії», «Дорогі мої москвичі»), В. Соловйова-Сєдого («Степова кавалерійська», «Три внуки», «Вася Крючкін»), М. Блантера («Дівчина», «Пісня військових кореспондентів», «Ранок і вечір»), М. Богословського («Коса», «Пісня старого візника», «Солдатський вальс», «Тим, хто в морі», «Веселий постовий») та ін. У роки Другої світової війни виступав з виконанням злободенних сатиричних куплетів («Барон фон дер Пшик», «Собачий вальс», «Пісенька про нацистів» та ін.). Як кіноактор знімався в фільмах «Лейтенант Шмідт» (1919), «Кар’єра Спірки Шпандиря» (1926), «Чужі» (1928); особливу популярність здобув виконанням головної ролі в кінокомедії «Веселі хлоп’ята» (1934, реж. Г. Александров), де виконав низку пісень на музику І. Дунаєвського. Численні пісні виконував у дуеті з дочкою — співачкою Е. Утьосовою.