Яків Дяченко

XIX ст.Російська імперіяДержава

Дяченко Яків Васильович (21.03.1817, Полтавська губ. − 26.03.1871, бухта Посьєт, Далекий Схід) − полковник (1869), засновник міста Хабаровськ.

Народився в дворянській родині. Освіту здобув у приватних навчальних закладах. 16 квітня 1832 р. вступив на військову службу унтер-офіцером у Тираспольський кінно-єгерський полк, після розформування якого 31 травня 1833 р. переведений у Фінляндський драгунський полк. 29 жовтня цього ж року направлений у Новомиргородський уланський полк.

У 1835 р. за відмінну службу підвищений в корнети, у 1837 р. − у поручики. У 1841 р. за власним бажанням у чині штаб-ротмістра. звільнений зі служби через хворобу

У 1852 р. на його прохання знову прийнятий на службу поручиком і направлений у 13-й Сибірський лінійний батальйон (з 24 грудня 1858 р. перейменований у 3-й Східно-Сибірський лінійний батальйон).

У 1853 р. став командувачем двох рот, згодом отримав звання штабс-капітана. У 1857 р. генерал-губернатором Східного Сибіру призначений командувачем чотирьох рот 3-го Східно-Сибірського лінійного батальйону, що знаходилися на Амурі для облаштування кінних козаків.

У цьому ж році підвищений у капітанське звання. У 1858 р. очолив висадку 13-го Сибірського лінійного батальйону на березі Амуру і будівництво поста Хабаровка (пізніше м. Хабаровськ).

Генерал-губернатором Східного Сибіру йому «доручено головне заві-дування Уссурійським батальйоном Амурського козачого війська і завідування тубільцями, що живуть до Горіна вниз по Амуру».

У 1859 р. його знову направили завідувати облаштуванням казенних селян, які вільно переселялися з внутрішніх губерній Росії. Протягом року виконував ці обов’язки до прибуття призначеного ісправника.

Того ж року підвищений у майори із затвердженням командиром батальйону, у 1861 р. − у підполковники. 12 січня 1862 р. його затверджено командиром

4-го Східно-Сибірського лінійного батальйону, згодом призначено командувачем Уссурійського пішого батальйону Амурського козачого війська, 18 лютого 1866 р. призначений начальником Новгородського поста (бухта Посьєт). Новгородська постова команда здійснювала охорону Примор’я, містила пости у Владивостоці, в бухті Находка, в затоці Стрілець, урочищі В’яземському і станиці Верхнє-Бельцова.

У 1868 р. Примор’я піддалося нападу великих банд хунхузів (китайських бандитів), у розгромі яких активно брав участь Я. В. Дяченко. 20 липня 1869 р. за відмінну службу підвищений у звання полковника. Помер від гострого катарального запалення дихального горла».

30 травня 2008 р. на честь 150-річчя м. Хабаровськ його засновнику Дяченку Я. В. встановлено бронзовий монумент.

ДЖЕРЕЛА:

Наволочкин Н. Д.Главное дело капитана Дьяченко. − Хабаровск, Частная коллекция, 2000; Большая Советская Энциклопедия. − М.