Дмитро Штогрин

XX ст.УкраїнаМова і література

Штогрин Дмитро— (1923, с. Звиняч Чортківського району Тернопільської області) — бібліотекар і літературознавець. Активний діяч молодіжних, культурних і наукових організацій.

Народився на Тернопільщині. Катаклізми Другої світової війни закинули його до Німеччини. Під час капітуляції гітлерівців перебував у Баварії. У 1945 р. осів у таборі переселенців у Ауґсбурзі. Там у 1946 р. відновився Український вільний університет, студентом якого він став.

Як випускник бiблiотечної школи Оттавського унiверситету i як докторант (а згодом доктор) славiстики цього унiверситету прибув до Урбана-Шампейна в 1960 р. на посаду бiблiотекаря. Вiдхиливши пропозицiї Оттавського, Гарвардського та Єльського унiверситетiв, обрав Iллiнойський, який у часи «холодної вiйни» був визначений президентом Г. Труменом як один із кiлькох американських унiверситетiв для поглибленого вивчення СРСР.           У 1964 р. д-р Штогрин став головою вiддiлу каталогiзування в слов’янськiй i схiдноєвропейськiй секцiї i залишався на цiй посадi до 1985 р., а згодом до вiдходу на емеритуру (1995) був заступником голови цього вiддiлу. 1970—1974 — голова Українського Товариства Бібліотекарів у США. Автор брошури «Світла і тіні українських студій в Гарварді» (1966) та довідника «Ukrainians in North America. A Biographical Directory» (1975). 3 1984 очолював Програму українських студій в Іллінойському університеті, при якому влаштовував щорічні наукові конференції з різних галузей українознавства.

За час його адмiнiстрування слов’янська й схiдноєвропейська секцiя зросла з 10 тисяч до приблизно 800 тисяч монографiй та перiодичних видань i стала третьою найбiльшою колекцiєю на континентi. А українська секцiя збiльшилась до 70 тисяч томiв i сьогоднi є однiєю з найбiльших колекцiй поза межами України. Для дальшого розвитку й збiльшення української секцiї Дмитро й Евстахiя Штогрини оформили окремий «Вiчний фонд» їхнього iмені.

Присутнiсть д-ра Штогрина в Іллінойському унiверситетi позначилась також на зростанні української секцiї при Вiддiлi слов’янських мов i лiтератур. В 1972 р. запровадив сiм додаткових предметiв — мовних, лiтературних та семiнар. А в 1993 р. започаткував курс української культури.