Ян Бінвільський

XVII ст.УкраїнаКозацька доба

Бінвільський (Більвінський) Ян Семенович (1600 м. Київ — після 1647) — український літописець.

Син Семена Бінвільського, покойового литовсько-руського воєначальника Філона Кміти (помер 1596). Народився в м. Київ. Вчився у школі київського міського писаря Василя. У 1633 р. обіймав адміністративну посаду в м. Миргород. У 1647 р. писав, але не завершив літопис, який складається з 3-х частин: у 1-й висвітлюється історія Київської Русі та українських земель під владою Польсько-Литовської державиви, у 2-й — історія середньовічної Польщі, у 3-й — історія України кін. ХVІ — поч. ХVІІ ст. Під час написання використовував польські хроніки М. Кромера, М. та Й. Бєльських, польсько-литовського хроніста П. Демитровича, український хронограф 2-ї редакції, список Галицько-Волинського літопису, складений до 1615 р., який не зберігся до нашого часу. У літописі Бінвільського є важливі оригінальні звістки про спустошення Києва у 1482 р. кримським ханом Менглі-Гіреєм та ін. події ХV — ХVІІ ст. Перебував під сильним впливом польської історіографії, однак пишався подвигами князів Давньоруської держави, виступав з антикатолицьких позицій. Його літопис зберігся у складі збірки історичного змісту, яка належала С. Голуховському, генеральному писарю (1659—1660) Війська Запорозького.

ПОСИЛАННЯ:

Енциклопедія Історії України, — К: Наукова думка, 2003. — Т. 1, 295 С.