Микола Кисельов

XX ст.Росія, УкраїнаСпортТренер, Футболісти

Кисельов Микола Іванович (29.11.1946, м. Кінешма, тепер РФ) — радянський футболіст, згодом — радянський і російський футбольний тренер. Майстер спорту СРСР, чемпіон СРСР (1969), володар Кубка СРСР (1971), заслужений тренер Росії. За збірну СРСР зіграв 14 матчів. Учасник чемпіонату світу (1970).

У футбол Микола Кисельов почав грати в рідній Кінешмі. Після закінчення школи переїжджає грати до Сєвєродонецька, куди його запрошує тренер футбольного клубу «Хімік» Євгеній Пестов, його земляк. У 1967 р. переходить у «Зорю» (м. Луганськ), до тренера

Є. Горянського. Згодом знайомі порекомендували Кисельова головному тренерові московського «Спартака» М. Симоняну — і молодий перспективний гравець отримав запрошення до Москви. Спочатку він виступав у дублерському складі, потім грав в основному. У складі московського «Спартака» ставав чемпіоном і володарем Кубка СРСР.

Російський Боббі Мур — так прозвали зарубіжні футбольні оглядачі цього півзахисника московського «Спартака» і збірної СРСР

1960—1970-х рр. Порівняння з легендарним капітаном збірної Англії Кисельов удостоївся не лише через зовнішню схожість (насамперед руде волосся), але й за унікальну гнучкість і скоординованість гри, як першооснови прекрасного дриблінгу, у поєднанні з феноменальною працездатністю, прекрасним баченням поля і «гросмейстерським» вмінням «читати гру» на кілька ходів вперед.

Завжди викликала захоплення уболівальників знаменита спартаківська зв’язка М. Кисельов — В. Калінов — В. Папаєв, що панувала на футбольному полі на рубежі 1960—1970-х рр. Це знамените «тріо» практично не залишало півзахисту суперників шансів на підбір м’яча: їхні зусилля блокувалися стрімкими атаками, несподіваними підключеннями і результативними проходами в штрафний майданчик. Не кажучи вже про масований натиск на чужій половині поля і ще про багато оригінальних, імпровізаційних компонентів гри.

За збірну СРСР провів 14 матчів (1969—1971), учасник чемпіонату світу з футболу (1970). Чотири рази включався в список 33-х найкращих гравців чемпіонату СРСР.

Однак через травму спини кар’єра М. Кисельова як гравця виявилася нетривалою, і через певний час він переходить на тренерську роботу.

Тренер юніорської збірної СРСР на чемпіонаті світу (1979), головний тренер юніорської збірної СРСР, яка виграла бронзові медалі на чемпіонаті Європи (1981). Дебютував як клубний головний тренер у 1984 р. у «Гомсільмаші», з яким посів 5-е місце (найкраще місце клубу в історії чемпіонатів СРСР). Через сімейні обставини переїхав до Липецька, де рік працював з «Металургом». Потім було нетривале відрядження в Самарканд.

У 1989 р. по лінії «Совінтерспорту» виїхав працювати тренером в ОАЕ: у 1989—1993 рр. працював технічним директором, у 1994—1995 рр. — тренером. Головним тренером не став, оскільки керівництво клубу не хотіло підписувати контракт на запропонованих Кисельовим умовах.

У 1996 р. повернувся до Росії і був запрошений на посаду головного тренера в «Сокол-ПЖД».

ПОСИЛАННЯ: Владимир Попков. От Кинешмы до Мексики. «Спорт-Експресс», 24 июня 2005. Афиногентов Андрей. Николай Киселев: После свадьбы проигрывать нельзя // Спорт-Экспресс (газета). — 8 августа 1996.