Жанна Прохоренко

XX ст.РосіяТеатр і кіно

Прохоренко Жанна Трохимівна (11.05.1940, м. Полтава) — актриса театру і кіно, народна артистка СРСР.

У дитячі роки переїхала з родиною до м. Ленінграда (тепер м. Санкт-Петербург, РФ), де відвідувала драматичний гурток при Ленінградському міському палаці піонерів. У 1964 р. закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (майстерня С. Герасимова і Т. Макарової), після чого працювала в Театрі-студії кіноактора. Народна артистка СРСР (з 1988).

Виконала ролі в фільмах: «Балада про солдата» (1959, реж. Г. Чухрай), «А якщо це кохання?» (1961, реж. Ю. Райзман), «Одруження Бальзамінова» (1964, реж. К. Воїнов), «Невигадана історія» (1964, реж. В. Герасимов), «Вони йшли на схід» (1964, реж. Дж. де Сантіс, Д. Васильєв), «Поїзд милосердя» (1964, реж. І. Хамраєв), «Двадцять років потому» (1965, реж. А. Манасарова), «Йду на грозу» (1965, реж. С. Мікаелян), «Дядечків сон» (1966, реж. К. Воїнов), «Пригода, якої ніхто не помітив» (1967, реж. О. Володін), «Смертний ворог» (1971, реж. Є. Матвєєв), «Крапка, крапка, кома…» (1972, реж. О. Мітта), «Сибірський дід» (1973, реж. Г. Калатозішвілі), «Двері без замка» (1973, реж. А. Бергункер), «Калина червона» (1973, реж. В. Шукшин), «Відкриття» (1973, реж. Б. Халзанов), «Полковник у відставці» (1975, реж. І. Шешуков), «Золота міна» (1977, реж. Є. Татарський), «Близька далечінь» (1978, реж. В. Кольцов). «Лялька-Руслан і його друг Санько» (1980, реж. Є. Татарський), «Ми жили по сусідству» (1982, реж. М. Лирчиков), «ТАРС уповноважений заявити…» (1984, реж. В. Фокін), «Вхід у лабіринт» (1989, реж. В. Кремнєв), «Підземелля відьом» (1989, реж. Ю. Мороз) та ін.