Михайло Воскобійник

XX ст.СШАІсторичні науки, Держава і військо

Воскобійник Михайло Григорович (21.11.1918, м. Миргород Полтавської обл. — 11.09.2001, м. Флорида, похований в м. Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі, США) — політик, історик, публіцист (США).

Брат О. Г. Воскобійника. Навчався в Харківському, Гейдельберзькому, Сіракузькому та Пенсильванському університетах (в останньому у 1972 р. здобув докторат з історії).

У вимушену еміграцію потрапив під час Другої Світової війни, оскільки, як син репресованого у часи сталінського беззаконня, не міг бути лояльним до радянського режиму. Ця обставина надихнула М. Воскобійника на активну участь у політичній боротьбі за незалежну Україну, яку вели до 1991 р. представники української діаспори й демократичному розвиткові якої сприяють нині.

Жив спочатку в Німеччині, а потім у США. У 1946—1954 рр. — редагував газету «Українські вісті» (м. Новий Ульм, Німеччина). В 1958—1964 рр. — співробітник української редакції «Визволення» (згодом «Свобода»). До 1987 р. працював у Центральному Коннектикутському університеті як викладач історії Східної Європи, зокрема, України. Був членом американських українських наукових організацій УВАН (Української вільної академії наук), Української академії мистецтва та науки, НТШ (Наукового товариства ім. Т. Шевченка) та інших.

Як політик М. Воскобійник формувався, зокрема, під впливом письменника й політика Івана Багряного — лідера Української демократично-республіканської партії, на посту її керівника якого й змінив.

Тривалий час (1989—1992) М. Воскобійник очолював Українську національну раду — парламент Державного центру УНР (Української Народної Республіки в екзилі), який припинив свою діяльність у зв’язку з проголошенням незалежної Української держави в 1991 р. М. Воскобійник був учасником офіційної передачі в Києві естафети влади від Української Народної Республіки Україні.

До кінця свого життя видатний політик працював на консолідацію української нації, єднання її, незалежно від кордонів та континентів.

ПОСИЛАННЯ: Абліцов В. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — Київ: «КИТ», 2007. — С. 226—227.