(Слоницький) Федір Слонецький

XVIII ст.Російська імперіяДуховенствоЄпископи, Архімандрити, Ректори

Слонецький (Слоницький) Федір Васильович, чернече ім’я — Теофілакт; (1738/1744, сот. с. Прохори Ніжинського полку, тепер Борзнянського р-ну Чернігівської обл. — 13.08.1827, м. Київ) — ректор Києво-Могилянської академії (КМА), архімандрит Києво-Печерської лаври (КПЛ), єпископ Вологодський і Великоустюзький, пропровідник.

Син священика церкви Різдва Христового с. Прохори Васи­ ля Павловича Слонецького. Наприкінці XVII — у середині XVIII ст. його пращури були насто­ ятелями у тій самій церкві. Рідна сестра, Ксенія Василівна, була у шлюбі за священиком Прокопом Григоровичем Барановичем; діти — С. Баранович, Г. (Ю.), Баранович, І. Баранович.Слонецький щиро опікувався своїми небожами, які рано залишилися сиротами, віддав їх до КМА.

Початкову освіту він здобув в Чернігівському ко­ легіумі, з 1756 р. навчався в класах риторики, філософії, богослов’я КМА, курс якої закінчив у 1766 р. Під час навчання характеризувався як здібний, старанний та вельми надійний сту­ дент. У 1766 р. прийняв чернечий постриг у КПЛ і прослужив близько 30 років. Був коректором Лаврської друкарні й проповідником. У 1768 р. висвячений на архідиякона і призначений регентом лаврської канцелярії, соборним ієромонахом. Потім став ігуменом Київського Троїцького больничного монастиря КПЛ, блюстителем Дальніх пе­ чер. З 1792 р. — намісник, з 1793 — архімандрит КПЛ. У 1795 р. призначений ректо­ ром КМА та архімандритом Київського Михайлівського Золото­ верхого монастиря, а у 1798 р. — Київського Пустинно-Миколаївського монастиря.

За час ректорства (1795—1803) виявив себе, за словами митро­полита Київського і Галицького Г. Банулеско-Бодоні, здібним, дбайливим, благонадійним. За його клопотанням відновлено курс французької мови (1800), заборонений наприкінці правління імператриці Катерини II. Слонецький піклувався про розвиток викладання нотного ірмолойного співу, клас якого поновив у КМА того ж року. З 1802 р. заснував новий клас в КМА — основи лікарської науки. Проте сам ректор безпосе­редньої участі у навчальному процесі не брав. У 1803 р. Слонецького хіротоновано на єпископа Вологодсь­кого і Великоустюзького. У 1808 р. звільнено на спочинок; доживав він віку в КПЛ. Похований під Великим Успенським собором КПЛ біля правої стіни.

ПОСИЛАННЯ:

Києво-Могилянська академія в іменах // Енциклопедичне видання. — К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2001. — С. 494—495.