Матус Бісноват

XX ст.Росія, УкраїнаАвіація і космонавтика

Бісноват Матус Рувимович (23.10.1905, м. Нікополь Дніпропетровської обл. — 08.11.1977, м. Москва, РФ) — головний конструктор Дослідно-конструкторського бюро (ДКБ-293), головний конструктор ДКБ (м. Москва, РФ) ракетного авіаційного озброєння (ДКБ-4 — КБ «Блискавка»), доктор технічних наук, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської і Державної премій. Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.

У молоді роки захоплювався живописом. У 1931 р. закінчив Московський авіаційний інститут. У 1938 р. почав самостійну роботу в авіації, очолив дослідне конструкторське бюро при ЦАГІ (Центральний аерогідродинамічний інститут). Тут під керівництвом М. Бісновата у передвоєнні роки було створено кілька швидкісних експериментальних літаків, зокрема СК-1 і СК-2, проект двохмоторного винищувача СК-3 з моторами АМ-37. І хоча ці літаки мали відмінні літально-технічні характеристики, вони так і не пішли в серію. У 1941—1948 рр. — головний конструктор низки авіаційних заводів; керував випуском винищувачів, розробкою нової авіаційної техніки. У 1948 р. під керівництвом Бісновата розроблено експериментальний надзвуковий літак з рідинним реактивним двигуном. Тоді ж він працював і над створенням перших вітчизняних безпілотних літальних апаратів. Після війни у м. Хімки було створено Дослідно-конструкторське бюро (ДКБ-293) на чолі з М. Бісноватом, якому доручили розробити самонавідні ракети класу «повітря-повітря» і береговий протикорабельний ракетний комплекс, який базувався на крилатих ракетах і пізніше отримав назву «Шторм». У 1952 р. успішно пройшов льотні випробування перший самонавідний снаряд «СНАРС-250». Під час відомої кампанії по боротьбі з космополітизмом ДКБ-293, яке очолював Бісноват, було розформовано. Бісновата направили керувати третьорядним підмосковним КБ. З початком «відлиги» йому доручили знову організувати конструкторське бюро зі спеціалізацією «тактичне авіаційне ракетне озброєння». У грудні 1954 р. у м. Тушино Московської області (тепер Тушинський район Москви) з’явилося ДКБ-4, згодом — КБ «Блискавка». Для висотного надзвукового перехоплювача МіГ-25 було розроблено ТА здано на озброєння в 1973 р. ракету К-40. За цю роботу КБ, очолювані М. Бісноватом і В. Єлагіним, отримали Ленінську премію. Пізніше в КБ було створено авіаційні ракети К-60 і К-73 (остання — з газодинамічним управлінням). У 1977 р., після тривалої хвороби, М. Бісноват помер, похований на Ваганьковському цвинтарі (м. Москва).

Відео фільм «Українці в авіації та космонавтиці».