Зіна Ботте

XX ст.АвстраліяДержава

Ботте Зіна (1940, Полтавська обл. — 1996, Австралія) — активна громадська і політична діячка в Австралії, почесний консул України в Австралії. Педагог, підприємець. Зробила значний внесок в організацію допомоги потерпілим від Чорнобильської катастрофи, сприяла зміцненню україно-австралійських міждержавних контактів.

Дочка розкуркуленого радянською владою селянина з Полтавщини, Зіна Ботте разом з батьками, що були вивезені на примусові роботи, в роки Другої світової війни потрапила до Німеччини. У 1949 р. її родина емігрувала до Австралії, яка для дев’ятирічної дівчинки стала новою батьківщиною. Тут вона здобула освіту. Після закінчення Мельбурнського університету викладала в середніх школах англійську, німецьку та французьку мови. Пізніше разом зі своїм чоловіком заснувала готельний бізнес і, щойно з’явилися прибутки, почала жертвувати на суспільні, церковні та культурні потреби української громади, з якою вона ніколи не поривала зв’язків: була членом «Пласту», «Союзу українок Австралії», українського студентського товариства, хору «Чайка», театру ім. Леся Курбаса, літературно-мистецького клубу ім. В. Симоненка. Працювала в українських суботніх школах, у 1989—1991 рр. працювала екзаменатором на випускних іспитах з української мови в Міністерстві освіти штату Вікторія.

Чорнобильська катастрофа болем відгукнулась у її серці. У 1990 р. було створено Австралійський фонд допомоги дітям Чорнобиля (АФДДЧ), хоча фактично він уже діяв кілька років, — першим президентом, засновником, душею і головним рушієм його стала З. Ботте. Вона намагалась залучити до участі у фонді якомога більше товариств, компаній, і не лише українських. Провадила відповідну агітацію і в урядових колах країни, щоб допомагати потерпілим на державному рівні. АФДДЧ привіз для українських дітей тонни ліків, сучасне медичне обладнання. З. Ботте взяла участь у першій офіційній подорожі до Чорнобильської АЕС.

У 1991 р. за організацію доброчинної допомоги потерпілим Верховна Рада та Кабінет Міністрів України удостоїли її почесного званням «Чорнобильська мати». Якось вона зізналася, що все дуже нелегко їй давалося: «Іноді здається, що переді мною виростають якісь нездоланні мури, а відтак не зможу зорганізувати щось конче потрібне для чорнобильських жертв. Але… Христос бачить, для кого я дбаю, і відчиняє переді мною двері…».

З 1992 р. і до кінця життя З. Ботте — почесний консул України в Австралії. Для неї це не просто почесний титул, а напружена робота як на благо України, так і австралійських українців.

ПОСИЛАННЯ:

НАРОДЖЕНІ УКРАЇНОЮ. Меморіальний альманах. У 2-х т. — К.:ЄВРОІМІДЖ, 2002. — Т.1. — С. 256—257.