Іван Глоба

XVIII ст.УкраїнаКозацька добаКозацька старшина

Гло́ба Іва́н Якович (р. н. невід. — 1790/1791) — останній генеральний писар Запорозької Січі (1765—1775).

Представник козацького старшинського роду Глобів, які володіли хуторами та зимівками у Полтавському та інших полках Лівобережжі. У 1736 р. був обраний значковим товаришем з рядових першої Полтавської полкової сотні Полтавського полку. За мужню службу дослужився до посади військового писаря Нової Запорозької Січі. В архівних матеріалах згадуються 1759 і 1762 рр., коли він разом із кошовим отаманом Григорієм Федоровичем брав участь у походах до Петербурга в справах війська. В числі запорізької військової старшини, вирішуючи військові, адміністративні і судові справи, він не раз відправлявся по козацьких вольностях, щоб на місці зробити те чи інше розпорядження: зрівняти повинності, звільнити від податків, розділити угіддя, розібрати спірні питання. Як проходили ці поїздки в 1772 і 1774 рр. видно із похідних журналів січового архіву. Під 1765 роком про нього знову згадується як про військового писаря. Цю посаду він зберігав разом з кошовим отаманом П. Калнишевським на протязі десяти років до самого знищення Січі.

За проявлену мужність і героїзм у російсько-турецькій війні 1768−1774 рр. одержав від російської імператриці Катерини ІІ золоту медаль.

Після зруйнування Січі російськими військами І. Я. Глоба був заарештований і засланий до Туруханська Тобольської губернії, де й помер.

ДЖЕРЕЛА: