Султан Амет-хан (20.10.1920, м. Алупка, Автономна Республіка Крим — 01.02.1971, РФ) — радянський військовий льотчик, підполковник, заслужений льотчик-випробувач, двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1945).
Амет-хан Султан народився в робітничий сім’ї. Батько — родом з аулу Цовкра (Дагестан), мати — кримська татарка. Закінчивши 7 класів загальноосвітньої школи, поступив у залізничне училище в Сімферополі (1937), згодом працював слюсарем в сімферопольському залізничному депо. Одночасно вчився в аероклубі, який успішно закінчив у 1938 р. У РСЧА — з лютого 1939 р. У 1940 р. після закінчення 1-ї Качинської червонопрапорної військової авіаційної школи ім. А. Ф. М’ясникова в званні молодшого лейтенанта направлений в Одеський військовий округ у 4-й винищувальний авіаційний полк (ВАП), дислокований під Кишиневом. Літав на літаках І-15 та І-153. Велику Вітчизняну війну зустрів у Молдавії.
З березня 1942 р. 4-й ВАП знаходиться у складі військ протиповітряної оборони (ППО) з дислокацією у м. Ярославль. Тут Амет-хан Султан одержав свою першу повітряну перемогу. Влітку 1942 р. він воює під Воронежем на літаку Як-1, а з серпня 1942 р. — на літаку Як-7 Б, бере участь у Сталінградській битві. Амет-хан зарекомендував себе як визнаний ас і був включений до складу 9-го гвардійського ВАП (ГВАП) — своєрідної збірної першокласних радянських льотчиків, створеної для протидії німецьким повітряним асам. У жовтні 1942 р. Амет-хан Султан став командиром 3-ї авіаескадрильї 9-го ГВАП, у складі якого воював до кінця війни. Амет-хан бере участь у боях у Східній Прусії та у штурмі Берліна. Останній свій переможний повітряний бій тоді ще у званні гвардії майора авіації Амет-хан Султан провів 29 квітня 1945 р. над аеродромом Темпельхоф, збивши «Фокке-Вульф 190».
З серпня 1945 р. Амет-хан Султан — слухач Військово-повітряної академії в Моніно. Однак навчання давалося йому дуже важко через брак базової освіти, і в квітні 1946 р. Амет-хан Султан — вже у ранзі підполковника — був звільнений у запас.
Льотчик намагався повернутися до льотної професії, та довгий час йому це не вдавалось: на заваді була його національність. Адже Амет-хан завжди в анкетах вказував, що він — татарин (на той час кримські татари вже були примусово виселені з рідних місць за сфабрикованим звинуваченням у допомозі гітлерівцям). Та завдячуючи підтримці і допомозі бойових друзів, у лютому 1947 р. Амет-хан Султан стає льотчиком-випробувачем й за досить короткий строк він — у когорті кращих: вже у вересні 1952 р. він — льотчик-випробувач 1-го класу і йому довіряють дедалі більш складні завдання. Так, у червні 1949 р. разом з І. Шелестом на літаку Ту-2 Амет-хан Султан проводить першу в країні повністю автоматичну дозаправку в повітрі. У 1951—1953 рр. Амет-ханом разом з С. Анохіним, Ф. Бурцевим і В. Павловим було проведено випробування пілотованого аналога літака-снаряда КС «Комета-3». За успішне виконання цього завдання Амет-хану Султану в 1953 р. присуджено Сталінську премію 2-го ступеня (Державна премія СРСР).
Багато польотів було виконано ним для відпрацювання систем катапультування з різних літаків. У вересні 1961 р. Амет-хану Султану присвоєно звання «Заслужений льотчик-випробувач СРСР». За час льотної роботи ним випробувано в повітрі 100 типів літаючих апаратів, а його особистий наліт склав 4237 годин.
Амет-хан Султан загинув 1 лютого 1971 р. при виконанні випробувального польоту на літаючій лабораторії Ту-16, призначеній для випробування нового реактивного двигуна. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі.
Відео фільм «Україна і українці у другій світовій війні».
