Олекса Повстенко

XX ст.Україна, Німеччина, СШАОбразотворче мистецтво

Повстенко Олекса Іванович (25.02.1902, м-ко Хащувате Гайсинського пов. Подільської губ., тепер с. Гайворонського р-ну Кіровоградської обл. — 15.01.1973, м. Вашингтон, США) — архітектор, мистецтвознавець.

Народився в селянській сім’ї. У 1918—1920 рр. — козак 6-ї Запорізької дивізії Армії УНР. Отримав освіту в Харківському інженерно-будівельному інституті, де пізніше був доцентом; у 1930-х рр. — архітектор Наркомосу УСРР, у 1939—1941 рр. — член наукової ради Софійського архітектурно-історичного музею в м. Київ; у період німецької окупації Києва (1941—1943) — директор музею. За спогадами сучасників, у 1943 р. врятував Софійський собор від запланованого радянським керівництвом знищення (переконав військовослужбовця, якому було доручено мінування собору, повернути назад машину з вибухівкою).

У 1944 р. емігрував до Словаччини, пізніше — до Німеччини, де перебував у таборі для переміщених осіб у м. Ауґсбурґ; у 1949 р. переїхав до США, де жив до кінця життя; працював у приватній архітектурній фірмі. З 1959 р. — архітектор-проектувальник архітектурної майстерні Капітолію у м. Вашингтон.

Помер у м. Вашингтон, похований на українському православному кладовищі у м. Саут-Баунд-Брук (штат Нью-Джерсі).

Йому належать наукові та науково-популярні праці з історії архітектури Києва та України: «Київ. Альбом архітектурних пам’яток» (1946), «Наш Київ святий» (1946), «Історичні плани Києва» (1947), «Історія українського мистецтва» (ч. 1, 1948), «Катедра Св. Софії у Києві» (1954).

ДЖЕРЕЛА: