Печерський Тит

XI ст.УкраїнаДуховенствоСвяті

Тит Печерський (м., р. н. невід. — 1190, м. Київ) — ієромонах, пресвітер Києво-Печерського монастиря, преподобний.

Блаженний Тит ніс чернечі подвиги у монастирі разом зі своїм духовним братом дияконом Євагрієм. Велика і нелицемірна любов об’єднувала цих двох ченців. Але диявол, який ненавидить усяке добро і звик сіяти кукіль серед пшениці (Мф.5:22), посіяв ворожнечу і між ними. Гнівом і ненавистю сповнилися їхні серця, що вони не могли навіть бачитися і всіляко уникали один одного.

Невдовзі Тит важко захворів і, вважаючи, що помирає, послав до Євагрія сказати йому: «Прости мене, брате, заради Господа за те, що я образив тебе гнівом своїм». Але той не тільки не простив Тита, а став ще більше ганьбити його і проклинати. За втручанням небесних сил хворий, який покаявся, нараз отримав зцілення, а злостивець упав мертвим.

Відтоді блаженний Тит не мав у думках своїх гніву, а здобув мир і любов, ревно несучи чернечий подвиг. Нетлінні мощі блаженного спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

Пам’ять преподобного Тита звершується у другу неділю Великого посту та 11 жовтня.

ПОСИЛАННЯ: Патерик Києво-Печерський / Упорядкувала, адаптувала українською мовою, склала додатки і примітки Ірина Жиленко. Відп. редактор В. М. Колпакова. — 2-ге вид. — К., 2001; Житія святих (Вибрані) українською мовою, викладені за повчанням Четьїх-Міней св. Димитрія Ростовського [Текст]. — Т. 1. — Січень — лютий / Димитрій Ростовський. — К.: Видавничий відділ Української Православної Церкви Київського Патріархату, 2006; Самбор Б. І. Святі землі української. — К.: Архангельський глас, 2009. www.kplavra.kiev.ua