Андрій Тарковський

XX ст.Італія, Шведція, Франція, РосіяТеатр і кіно

Тарковський Андрій Арсенович (04.04.1932, с. Заовраж’є Івановської обл., РФ — 29.12.1986, м. Париж, Франція) — кінорежисер, сценарист.

Народився в сім’ї поета А. Тарковського з давнього українського роду (уродженця м. Єлисаветграда Херсонської губ., тепер м. Кіровоград). Дитинство провів у м. Юр’євка Івановської обл. У 1951—1952 рр. навчався на арабському відділенні Московського інституту сходознавства; у 1952 р. через травму (струс мозку) залишив навчання і перейшов працювати у ВНДІ кольорових металів і золота, у 1953 р. перебував у науково-дослідній геологічній експедиції в Туруханському р-нц Красноярського краю. У 1954—1960 рр. навчався у Всесоюзному державному інституті кінематографії (майстерня М. Ромма). З 1972 р. викладав на Вищих режисерських курсах. У 1979 р. виїхав за кордон; перебував в Італії (1980—1981, 1982—1984), Швеції (1981—1982, 1984—1985), ФРН (1985); у 1986 р. виїхав на лікування до Франції, де помер від раку; похований у Парижі на кладовищі Сен-Женев’єв-де-Буа.

Як кінорежисер здійснив постановку фільмів: «Убивці» (1956), «Сьогодні звільнення не буде» (1958), «Каток і скрипка» (1960; головний приз Нью-Йорксього фестивалю студентських робіт), «Іванове дитинство» (1962; «Золотий лев» Венеціанського фестивалю, Золотий приз в Акапулько, золото в Сан-Франциско), «Андрій Рубльов» (1966), «Соляріс» (1972), «Дзеркало» (1974), «Сталкер» (1978); брав також участь у написанні сценаріїв до фільмів «Сергій Лазо» (1967), «Один шанс із тисячі» (1968), «Стережися! Змії!» (1979). Після виїзду за кордон поставив фільми «Час подорожі» (1982), «Ностальгія» (1983), «Борис Годунов» (1983, фільм-опера), «Жертвопринесення» (1985).