Олександр Красновський

XX ст.Україна, РосіяНаука і техніка

Красновський Олександр Абрамович (26.08.1913, м. Одеса — 16.05.1993, м. Москва, РФ) — учений-біохімік і біофізик.

Народився в сім’ї лікаря. Рано втратив батька; у 1921 р. разом із матір’ю переїхав до Москви. У 1931 р. закінчив 3-й технікум Всехімпрому, після чого працював техніком на Бутирському заводі анілінових барвників. У 1933—1937 рр. навчався в Московському хіміко-технологічному інституті; після його закінчення був запрошений до аспірантури (науковий керівник — В. Кисельов). З 1940 р. — кандидат хімічних наук. У 1941—1944 рр. працював на військовому хімічному заводі в м. Сталіногорську Тульської обл. (пізніше евакуйований до м. Кемерово). З 1944 р. — науковий співробітник, з 1959 р. — завідувач лабораторії фотобіохімії Інституту еволюційної фізіології й біохімії ім. І. Сєченова Академії наук СРСР; водночас — професор кафедри біофізики Московського державного університету (з 1954). Був головним редактором журналу «Биофизика». Доктор хімічних наук (з 1948). Член-кореспондент (з 1962), дійсний член (з 1976) Академії наук СРСР; член Німецької академії природознавців «Леопольдіна» (з 1975). Лауреат премії ім. О. Баха (1948 і 1974), Державної премії СРСР (1991), відзначений урядовими нагородами.

Працював над питаннями первинних стадій фотосинтезу, фотохімії хлорофілу, стану і утворення пігментів в організмі, еволюції фотосинтезу, фотобіології. Відкрив реакцію фотохімічного відновлення хлорофілу та його похідних (т. зв. реакція Красновського).

Наукові праці: «Вивчення фотосенсибілізуючої дії двоокису титану в фарбовій плівці» (1940), «Дослідження фотохімічних реакцій фотосинтезу» (1948), «Фотохімія хлорофілу і молекулярна організація пігментної системи організмів» (1970) та ін.

Помер у Москві, похований на Троєкуровському кладовищі.

ДЖЕРЕЛА: Биологи: Биографический справочник. К., «Наукова думка», 1984.