Григорій Ґалаґан

XVIII ст.УкраїнаКозацька доба

Ґалаґан Григорій Гнатович (1716—1777) — прилуцький полковник.

Син чигиринського і прилуцького полковника Гната Івановича Ґалаґана та Олени Тадриної. Навчався в Києво-Могилянській академії, з 1740 р. — прилуцький полковник. Учасник військових походів: Дністровського (1738), Азовського (1741), Прусського (1760). Учасник коронації імператриці Єлизавети Петрівни в Москві (1742), ради з приводу затвердження Кирила Розумовського гетьманом України в Глухові (1750). Від гетьмана К. Г. Розумовського в 1752 р. одержав універсал на містечко Варву і ряд сіл (Озеряни, Рудівку, Дігтярі, Сокиринці та інші). Володів понад чотирма тисячами кріпаків. З 1750 р. — член Генеральної військової канцелярії. У 1763 р. відійшов від уряду, передавши владу сину Івану. Одружений з Оленою Михайлівною Дуніною-Борковською. Залишив автобіографічні спогади «Жизнь моя» (1771). Похований у своєму маєтку в с. Сокиринці (тепер Чернігівської обл.).