Яким Зембицький

XIX ст.РосіяПриродничі науки

Зембицький Яким (Яків) Григорович (1784, Чернігівщина — 06.11.1851, м. Санкт-Петербург, тепер РФ) — професор зоології та ботаніки Петербурзького університету, один із членів-засновників Імператорського мінералогічного товариства та його директор у (1827—1842).

Народився в родині священика. Освіту здобув у Чернігівській духовній семінарії та Головному педагогічному інституті, який закінчив в 1807 р. На початку наступного року став старшим учителем природничої історії, технології і торгівлі в гімназії Санкт-Петербурга, потім послідовно був запрошений читати природничу історію в Імператорському виховному будинку (1814), геологію і ботаніку — в Гірському кадетському корпусі (1814), ботаніку — в Благородному пансіоні Петербурзького університету (1817), мінералогію і геогнозію — в Головному інженерному училищі (1829), зоологію і ботаніку  — в Головному педагогічному інституті. Екстраординарний (з 1832), а згодом — ординарний професор (з 1836).

Зембицький був одним із членів-засновників Імператорського мінералогічного товариства, збагаченню колекції якого немало сприяв власними внесками. За час його директорства (1827—1842) діяльність товариства, що до тих пір було закритим і слабо проявляло себе в літературі, пожвавилася, було випущено ряд статей і брошур. Так, у 1830 р. вийшла перша частина "Трудов Общества", в якій розміщено статтю Зембицького: "О Шакшенском и Соломенском камнях". З подальших його праць відомі: "Минералогическая система Моса, изложенная с замечаниями на оную в особенности и в отношении к минералогическим системам вообще" (СПб., 1831), "О местонахождении алмазов в России" (СПБ., 1832), "Об употреблении гранита в Петербурге" (СПб., 1834), "Историческое известие о знаменитом алмазе Санси" (СПб., 1835).

Крім того, в різний час він друкував свої статті в "Указателе Открытий", "Северной пчеле", "Журнале Министерства внутренних дел", "Энциклопедическом лексиконе" Плюшара. Зембицький вперше почав знайомити широку громадськість Росії з наукою про викопні органічні залишки і надрукував з цього предмету низку великих статей в "Горном журнале", серед них: "Общее обозрение окаменелостей" (1825), "Обозрение ископаемых растений" (1830), "Сокращённое руководство к систематическому определению ископаемых растений", ч. І (1832), "Конхилиология, или изложение сведений о раковинах и животных, производящих оные", ч. І (СПБ., 1831).

Професор Зембицький як талановитий педагог мав величезний вплив на своїх учнів, розвиваючи в них смак і бажання займатися природничо-історичними предметами.


Посилання:

"Записки  Императорского Санкт-Петербургского минералогического общества", 2-я серия, ч. ІІ. — С. 316-319; Григорьев. Императорский Санкт-Петербургский университет. — С.25, 40, 50, 55, 62, 71, 80, 110;  "Сын Отечества", 1861, ноябрь. — С. 80; http:// www.biografija.ru.