Яцько Бородавка-Неродич

XVII ст.УкраїнаКозацька доба

Бородавка-Неродич Яків (Яцько) (р. н. невід. — 1621, м. Хотин Чернівецької обл.) — гетьман нереєстрових козаків.

Обраний на гетьманство наприкінці 1619 р. виписними і нереєстровими козаками, які повстали проти польсько-шляхетського гніту і оволоділи Запорізькою Січчю; суперник П. Сагайдачного, схильного до компромісів з польською владою. За свідченням російських прикордонних воєвод, очолювані Бородавкою козаки намагалися визволити Україну з-під влади шляхетської Польщі. Проте підготовка татар до вторгнення в Польщу і на Україну спонукала Бородавку укласти тимчасову угоду з верхівкою реєстрових козаків на чолі з П. Сагайдачним про спільну боротьбу проти ворога. 15—17 червня 1621 р. в Сухій Діброві (урочище між Білою Церквою і Ржищевом) відбулася загальна рада реєстрового і нереєстрового козацтва, на якій козаки прийняли пропозицію польського сейму взяти участь у війні проти Туреччини. Рада доручила Бородавці командування 40-тисячним козацьким військом. Після ради козацьке військо на чолі з Бородавкою вирушило в похід на Молдовію. Під час боїв проти турецько-татарських військ між Дністром і Прутом козаки дізналися, що польсько-шляхетський уряд веде переговори з Туреччиною про припинення війни. Через те, боячись зради з боку польсько-шляхетського командування, Бородавка не хотів з’єднувати козацькі загони з польсько-шляхетським військом, поки воно не переправиться через Дністер і не розпочне воєнні дії проти турецько-татарських військ. Лише після припинення переговорів та переходу польсько-шляхетського війська за Дністер Бородавка погодився вирушити з військом до Хотина. В серпні 1621 р., коли козаки готувалися з’єднатися з польсько-шляхетським військом, у козацький табір під Могилевом (нині Могилів-Подільський Вінницької обл.) прибув з Варшави П. Сагайдачний. На скликаній козацькій раді Сагайдачний повідомив про обіцяні королем українським козакам пільги (припинення релігійних утисків, збільшення платні тощо) за участь у війні проти Туреччини. Під час ради угодовська частина козацької старшини, використавши невдоволення козаків, викликане невдачами окремих загонів у боях проти турків, а також нестачею провіанту й фуражу, домоглася позбавлення Бородавки гетьманства та обрання гетьманом П. Сагайдачного. Закутого в кайдани, Бородавку невдовзі було страчено під Хотином. Українські літописці повідомляють, що козацька старшина скарала Бородавку також за напади козаків на панські маєтки.