Петро Покришев

XX ст.СРСРВійськоГенерали, Авіація, Герої

Покришев Петро Опанасович (11.08.1914, м. Гола Пристань, тепер Голопристанського р-ну Херсонської обл. — 1965, м. Ленінград, тепер м. Санкт-Петербург, РФ) — військовик, учасник радянсько-фінляндської та Другої світової воєн. Генерал-майор авіації. Двічі Герой Радянського Союзу.

Народився в сім’ї селянина. Навчався у школі ФЗУ. З 1934 р. — у Червоній армії. У 1935 р. закінчив Одеську військову школу пілотів. Учасник радянсько-фінляндської війни 1939—1940 рр.

22 червня 1941 р. старший лейтенант Покришев зустрів у 154-му винищувальному авіаційному полку, розташованому під Ленінградом (8-ма повітряна армія, Ленінградський фронт), де в перші роки Великої Вітчизняної війни командував ескадрильєю, а з літа 1943 р. — 159-м винищувальним авіаполком. За вміле командування ескадрильєю, здійснені ним 211 успішних бойових вильотів і участь у 38-ми повітряних боях, у яких він збив особисто 11 і у складі групи 7 ворожих літаків, 10 лютого 1943 р. удостоєний звання Героя Радянського Союзу, з врученням медалі «Золота Зірка». Другою медаллю «Золота Зірка» нагороджений 24 серпня 1943 р. за успішне командування полком (275-та винищувальна авіаційна дивізія, 13-та повітряна армія, Ленінградський фронт), бойову звитягу, героїзм і мужність, виявлені у повітряних боях. Один із літаків, на якому він воював, був подарований особисто генеральним конструктором О. Яковлевим у листопаді 1943 р. Здійснив іще близько 350 бойових вильотів, брав участь у 60 повітряних боях, збив особисто 31 ворожий літак і 7 у групі.

Нагороджений 8 орденами СРСР — орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Навського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.

Петро Покришев залишався на службі і після закінчення війни. В 1954 р. він закінчив Військову академію Генерального штабу. Потім, служив у військах ППО. З 1961 р. генерал-майор Покришев — у відставці. Працював начальником Ленінградського аеропорту.

Помер у 1967 р. Похований у рідному місті Гола Пристань.

Посилання:

Герои Советского Союза. — Т. 2. — М.: Военное издательство, 1988. — С. 290.