Дмитро Романович Овчаренко

XX ст.Україна, УгорщинаВійськоГерої

Овчаренко Дмитро Романович (1919, с. Овчарове, тепер Троїцького р-ну Луганської обл. – 28.01.1945) – рядовий, Герой Радянського Союзу.

Народився у селянській родині. Закінчив п’ять класів середньої школи. Працював у колгоспі. У 1939 р. був призваний у Червону армію. З перших днів Великої Вітчизняної війни – на фронті. Був їздовим кулеметної роти 389-го стрілецького полку 176-ї стрілецької дивізії 9-ї армії Південного фронту. Відзначився в боях при оборонній операції в районі м. Кишинів (тепер Республіка Молдова).

13 липня 1941 р., при доставці боєприпасів у свою роту вступив у бій з групою гітлерівців. Його оточив загін противника чисельністю 50 осіб. Проявив відвагу і винахідливість, гранатами і в рукопашній сутичці знищив 21 солдата і офіцера. Останні у паніці втекли. Боєприпаси було доставлено в роту своєчасно.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 листопада 1941 р. «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» червоноармійцю Д. Р. Овчаренку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

У боях за визволення Угорщини Овчаренко був тяжко поранений. Помер у госпіталі від ран, кілька місяців не доживши до Дня Перемоги.

Подання до присвоєння звання Героя Радянського Союзу (документ)