Філадельф Величко

XIX ст.Російська імперіяВійсько

Величко Філадельф Кирилович (24.06.1833, Полтавщина — 10.10.1898) — російський військовик, генерал від інфантерії, член Військової ради.

З дворян Полтавської губернії. Народився в родовому маєтку поблизу Полтави. Виховувався у Полтавсько-Петровському кадетському корпусі, звідки був випущений 13 серпня 1852 р. прапорщиком у 18-ту артилерійську бригаду. З нею взяв участь у Східній (Кримській) війні на Кавказькому театрі воєнних дій. Нагороджений орденом св. Георгія 4-го ступеня.

У 1859 р. закінчив Миколаївську академію Генерального штабу і як офіцер Генерального штабу проходив службу при 7-й кавалерійській дивізії гренадерського корпусу, в штабах різних дивізій Московського і Туркестанського військових округів; за час перебування в останньому окрузі брав участь у походах проти Кокандського і Бухарського ханств.

13 травня 1873 р. Величко підвищений у генерал-майори з призначенням черговим генералом Головного штабу; в 1875 р. — керуючий справами мобілізаційного комітету Військового міністерства. Під час російсько-турецької війни 1877—1878 рр — командир загону при переході військ через Балкани, генерал-квартирмейстер штабу головнокомандувача. За бойові відзнаки нагороджений Золотою зброєю. У 1881 р. — помічник начальника Головного штабу, 30 серпня 1882 р. підвищений у генерал-лейтенанти і отримав посаду члена військово-учбового комітету і одночасно виконував обов’язки голови господарського комітету Головного штабу. В 1894 р. стає членом Військової ради, у 1896 р. підвищений у генерали від інфантерії.

Кавалер дванадцяти нагород. Серед інших відзнак Ф. Величко мав ордени св. Станіслава 1-го ступеня (1875), св. Анны 1-го ступеня (1876), св. Володимира 2-го ступеня (1878), Білого Орла (1885).

ПОСИЛАННЯ: Португальский Р. М., Рунов В. А. Военная элита Российской империи 1700—1917 // Энциклопедический справочник. — М.: Вече. — 2009; Волков С. Генералитет Российской империи // Энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра І до Николая П. — Т. 1. — М.: Центрполиграф. — 2009.