Раїса Горбачова

XX ст.Росія, СРСРДержава

Горбачова Раїса Максимівна (дівоче прізвище — Титаренко; 05.01.1932, м. Рубцовськ, Західно-Сибірський, тепер Алтайський, край, Росія — 20.09.1999, м. Мюнстер, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина) — суспільна діячка, член радянського Фонду культури, дружина Президента СРСР М. С. Горбачова.

Раїса Максимівна Горбачова була старшою з трьох дітей у родині. Її батько, українець за національністю, походив із сім’ї розкуркуленого селянина (дід Раїси зник у таборі) і був відправлений на роботу до Сибіру; працював на будівництві залізниці. Сім’я часто змінювала місце проживання. Будучи прийнятою без іспитів, Раїса Титаренко стала студенткою філософського факультету Московського державного університету ім. М. Ломоносова. З майбутнім чоловіком Раїса познайомилася на студентській вечірці. Вони одружилися у 1953 р., після того, як Горбачов закінчив своє навчання в МДУ.

Молода сім’я переїхала в рідне місто Горбачова — Ставрополь, куди він отримав призначення. Молодий Горбачов почав швидко просуватися по щаблях партійної номенклатури. В 1956 р. Раїса народила дочку Ірину, написала й захистила дисертацію на соціологічну тему, отримавши ступінь кандидата філософських наук. Сім’я Горбачових повернулася до Москви в 1978 р., коли Михайло Горбачов висувався в лави радянської партійної еліти після успішної роботи першим секретарем Ставропольського крайкому КПРС. Він став секретарем ЦК КПРС з аграрного сектору економіки. З жовтня 1980 р. Михайло Сергійович — член Політбюро ЦК КПРС. Після смерті Костянтина Черненка в 1985 р., Михайло Горбачов обійняв посаду Генерального секретаря ЦК КПРС. Дружина підтримувала його в усіх починаннях. Раїса Горбачова супроводжувала чоловіка на всіх історичних зустрічах у верхах: у Женеві, на Мальті, у Вашингтоні; разом з ним вона відвідала Німеччину, Велику Британію, Ватикан. Усі провідні газети світу висвітлювали її розмови з Ненсі Рейган і Барбарою Буш.

Як дружина радянського лідера Раїса Горбачова стала членом радянського Фонду культури на чолі з академіком Є. Лихачовим і була сполучною ланкою між Горбачовим і радянською інтелігенцією.

Раїса Горбачова створила клуб, в якому збиралися добре відомі і впливові жінки СРСР для неформальних дискусій і благодійних проектів. Усупереч її побажанням цей клуб було названо «Клубом Раїси Максимівни». В 1985 р. Раїса Горбачова зізналася: «Я дуже щаслива з Михайлом. Ми з ним великі друзі». Найтяжчі моменти свого життя подружжю довелося пережити ув’язненими на дачі у Форосі. В 1991 р. була опублікована книга спогадів Горбачової «Я сподіваюся», яку багато хто визнав не позбавленою певної суб’єктивності, але цікавою для розуміння еволюції радянської системи.

Вихід Горбачова з Кремля і тріумф ураженої самолюбності Єльцина зробили першого радянського президента парією, ізгоєм. У 1996 р. Горбачов зазнав катастрофічної поразки в першому турі президентських виборів, отримавши менш ніж 1 % голосів. Після цього він виїхав за кордон, де читав лекції, які були дуже популярними. В цих поїздках Раїса Горбачова супроводжувала його постійно. Поставлений їй діагноз «лейкемія» став для всіх ударом. Раїса Горбачова похована на Новодівичому кладовищі в Москві.

ПОСИЛАННЯ: Цей день в історії: Народження Раїси Горбачової і перепис населення в СРСР. http://for-ua.com; Раиса. Памяти Раисы Максимовны Горбачёвой. — М.: Вагриус, 2000. 319 с. ; Водолазская Е. С. Раиса Горбачёва. Серия «След в истории». — Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. — 320 с. ; Ратманский В. Первая леди. Интервью Р. М. ГорбачёвойЗеленоград. Газета «Сорок один». 1999. № 15. 18 февраля. С. 1—3.