Олександр Огнівцев

XX ст.УкраїнаМузика

Огнівцев Олександр Павлович (27.08.1920, с-ще Петровське, тепер Краснолуцького р-ну Луганської обл. — 07.09.1981, м. Москва) — співак (бас).

У 1949 р. закінчив Кишинівську консерваторію (по класу В. Долєва); з того ж року до кінця життя — соліст Державного академічного Большого театру в Москві. Лауреат Сталінської премії (з 1951), народний артист СРСР (з 1965), відзначений урядовими нагородами.

Вирізнявся чистим яскравим голосом, помітним акторським обдаруванням; активно розвивав традиції, започатковані на російській оперній сцені Ф. Шаляпіним. Виконавець провідних басових партій в операх російських (Борис Годунов, Досифей — «Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського; Іван Грозний, Варязький гість — «Псковитянка», «Садко» М. Римського-Корсакова; Гремін, Рене — «Євгеній Онєгін», «Іоланта» П. Чайковського; Алеко — «Алеко» С. Рахманінова; Генерал — «Гравець» С. Прокоф’єва; Микола І, Бестужев — «Декабристи» Ю. Шапоріна) і зарубіжних (Дон Базіліо — «Севільський цирульник» Дж. Россіні; Філіпп ІІ — «Дон Карлос» Дж. Верді; Мефістофель — «Фауст» Ш. Гуно; Тезей — «Сон літньої ночі» Б. Бріттена) композиторів. Виконував також твори камерної музики (романси М. Глинки, А. Рубінштейна, Ц. Кюї, О. Гречанінова, С. Рахманінова, Ф. Шуберта, Ф. Ліста, Ж. Массне, Е. Гріга, Р. Штрауса та ін. композиторів). Знімався в кінофільмах «Римський-Корсаков» (1952, реж. Г. Казанський, Г. Рошаль), «Алеко» (1953, реж. С. Сиделєв). Гастролював в Австрії, Афганістані, Індії, Італії, Канаді, Польщі, США, Угорщині, Франції, Чехословаччині, Японії та ін. країнах світу.