Василь Імшенецький

XIX ст.Російська імперіяНаука і техніка

Імшенецький Василь Григорович (1832, м. Іжевськ Вятської губ., тепер Республіка Удмуртія, РФ — 24.05.1892, м. Москва, тепер РФ) — математик, механік. Академік Імператорської академії наук.

Народився в дворянській сім’ї козацькостаршинського походження (батько — за фахом лікар). У 1853 р. закінчив фізико-математичний факультет Казанського університету, після чого викладав математику в 1-й Казанській гімназії. З 1860 р. читав лекції в університеті, у 1862—1865 рр. перебував у Парижі (Франція) для вдосконалення фахових знань (слухав лекції Г. Ламе,

Ж. А. Серре, Ж. Ліувілля та інших визначних математиків). У 1865 р., після повернення до Казані, захистив магістерську дисертацію, після чого отримав посаду доцента чистої математики; у 1868 р. захистив докторську дисертацію, був обраний екстраординарним професором, з 1869 р. — ординарним професором. У 1871 р. вийшов у відставку на знак протесту проти діяльності попечителя Казанського навчального округу П. Шестакова, працював у конторі Волзько-Камського банку; з 1872 р. — професор Харківського університету. У 1880—1881 рр. — голова Харківського математичного товариства. У 1881 р. обраний академіком Імператорської академії наук, у зв’язку з чим переїхав до Санкт-Петербурга, де брав участь у роботі комісій Академії наук і Міністерства народної освіти. Один із засновників Петербурзького математичного товариства (1890); з 1892 р. — голова екзаменаційної фізико-математичної комісії Вищих жіночих курсів у Санкт-Петербурзі. 19 травня 1892 р. виступив на засіданні Московського математичного товариства з відповіддю на різку критику з боку К. Поссе, О. Коркіна та Д. Бобильова; через кілька днів після того нагло помер від паралічу серця.

Наукові праці: «Про інтегрування рівнянь з частковими похідними першого порядку» (1865), «Дослідження способів інтегрування рівнянь з частковими похідними другого порядку функцій двох незалежних змінних» (1868), «Визначення сили, що рухає канонічним переізом матеріальну точку, в функції її координат» (1879), «Канонічні диференційні рівняння гнучкої нерозтягуваної нитки і брахістохрони у випадку потенційних сил» (1880) та ін.