Яків Лобанов-Ростовський

XIX ст.Російська імперіяДержаваСенатор

Лобанов-Ростовський Яків Іванович (25.03.1760, м. Санкт-Петербург, тепер РФ — 18.01.1831, там само) — державний діяч Російської імперії.

Нащадок древнього князівського роду (походження — від ростово-суздальської гілки Мономаховичів). Народився в сім’ї офіцера (ротмістра кінної гвардії). З 1781 р. перебував на військовій службі в лейб-гвардії Семенівському полку (м. Санкт-Петербург), де прослужив до чину капітана. З 1784 р. — камер-юнкер, з 1793 р. — камергер, з 1794 р. — обер-прокурор 5-го департаменту Сенату; пізніше переведений до м. Москва на службу до Московських департаментів Сенату, одержав посаду сенатора і члена Московської опікунської ради.

З 1808 р. — генерал-губернатор Малоросії, з 1810 р. — дійсний таємний радник. У період війни з наполеонівською Францією 1812 р. сформував в Україні 17 козацьких полків (відряджених до Тули й Калуги), а також земське ополчення для захисту українських губерній. У лютому 1816 р. дістав призначення до Державної ради; у квітні 1816 р. — до комісії для розгляду прохань, поданих на імператорське ім’я; з 1820 р. — голова Департаменту законів і член Комітету міністрів, з 1827 р. — голова Департаменту цивільних і духовних справ Державної ради, з 1829 р. — обер-камергер.

Помер і похований у Санкт-Петербурзі.

ДЖЕРЕЛА: