Кочубей (Строганова) Наталя

XIX ст.РосіяДержава і військо

Кочубей (Строганова) Наталя Вікторівна (1800—1854) — дочка дипломата і державного діяча, графа В. П. Кочубея, дружина графа О. Г. Строганова, у яку в юності був закоханий О. С. Пушкін.

Як вважають дослідники, один із віршів Пушкіна-ліцеїста було присвячено Наталі Вікторівні Кочубей, дочці дипломата і державного діяча, міністра внутрішніх справ Російської імперії при Олександрі I, графа Віктора Павловича Кочубея. Юна Наталя разом зі своїми батьками влітку 1812 р. відпочивала в Царському Селі. Поет оспівав її під іменем прекрасної Єлени. Але почуття це було напівдитячим захопленням, до того ж нерозділеним.

У 1820 р. Наталя Кочубей одружилася з графом Олександром Григоровичем Строгановим. Пушкін згодом неодноразово зустрічався з нею і в будинку її чоловіка, і в будинку Григорія Олександровича Строганова, її свекра й двоюрідного дядька дружини поета Наталі Миколаївни Пушкіної (уродженої Гончарової).

Прийнято вважати, що родина Строганових відіграла не дуже гарну роль у трагічній переддуельній історії поета. Зокрема Ідалія Полетика, позашлюбна дочка Григорія Олександровича Строганова, була причетною до антипушкінської партії і, на думку багатьох дослідників, брала активну участь у змові проти поета. Та й сам Олександр Григорович Строганов ставився до Пушкіна з неприхованою неприязністю.

У 1830-х рр. Наталя Вікторівна часто відвідувала салон Карамзіних (де її всі звали «графинею Наталі» і де вона також зустрічалася з Пушкіним). У салоні багато пліткували про сімейні справи поета, до того ж не завжди доброзичливо, однак Наталя Вікторівна незмінно була на його боці.

На той час вона стала однією з блискучих петербурзьких дам, у неї закохувалися, й вона так само, як Наталі Пушкіна, славилася на балах і вважалася загальновизнаною красунею.

Деякі дослідники припускали, що саме Наталії Кочубей-Строгановій було присвячено багатолітнє «потаємне кохання» Пушкіна. Але безсумнівно одне: Пушкін не забув своє юне кохання і зберіг до Наталії Вікторівни глибоку повагу. Про це свідчить також і той факт, що в планах щодо нового роману, залишених поетом, було названо її ім’я.