Інґеборґ Мстиславна

XII ст.Київська Русь, ДаніяКняжа добаКоролі і королеви

Інґеборґ Мстиславна (м. і  р. н. невід. — після 1131) — давньоруська князівна, дочка великого князя київського Мстислава Володимировича Мономаха, внучка великого князя київського Володимира Мономаха. Принцеса Данії.

Близько 1120 р. видана заміж за данського принца Кнута ІІ Лаварда (1091—1131), герцога південного Ютланду і короля ободритів — сина короля данського Еріка І Ейєгода (Доброго). «Історія данських королів» (ХІІІ ст.), що ґрунтується на поетичних джерелах, описує сватання Кнута, чий посол вихваляє його при дворі такого могутнього князя як Мстислав Володимирович.

В умовах боротьби за данську корону Кнут став небезпечним для інших претендентів —  і  у 1131 р. його вбили. Серед чотирьох дітей Інґеборґ Мстиславни і Кнута — майбутня королева Норвегії Христина і один із найвидатніших  королів Данії — Вальдемар І Великий (названий так, очевидно, на честь свого славетного прадіда Володимира Мономаха).

Вальдемар І і сам одружився з руською князівною з полоцької династії — Софією Володимирівною. У цьому шлюбі народилося дев'ятеро дітей, зокрема королі Данії Кнут VІ і Вальдемар ІІ Переможець, королева Швеції Рикса, королева Франції Інґеборґ; онук — король Данії Ерік Шепелявий.

Цікаво, що й рідні сестри Інґеборґ  Мстиславни стали відомими європейськими монархинями: Малфріда — королевою Норвегії, а пізніше — королевою Данії; Єфросинія — королевою Угорщини; Євпраксія-Ірина  — принцесою Візантії, автором унікального манускрипту "Алімма" ("Мазі"), що зберігається нині як реліквія у Флорентійській бібліотеці Лоренцо Медічі.


Портрет  (уявний) Інґеборґ Мстиславни. Худ. Хмель А. Полотно, олія. 90 х 70. 2008 р.