Оліфер Голуб

XVII ст.УкраїнаКозацька доба

Голуб Оліфер Остапович (між 1540 та 1550, м. Стеблів Київської обл. — після 1628) — гетьман реєстрового козацтва.

Від назви містечка, в якому народився, отримав своє козацьке прізвисько — Стеблівець. Перші згадки про Оліфера Голуба в історичних джерелах відомі під 1615 р., коли він очолював козацький флот у нападах на турецькі землі в Малій Азії; в цьому поході козаки спалили дві пристані турецької столиці — Стамбула. Другу звістку про Голуба маємо між 1618 та 1620 рр.: у цей час козаки вели переговори з перським шахом Аббасом І Великим, який піклувався про створення антиосманської ліги. Наступна згадка про Голуба належить до 1622 р. Занедужавши від рани, отриманої під час Хотинської битви, гетьман П. Сагайдачний склав 5 квітня 1622 р. (за п’ять днів до смерті) заповіт, у якому визначив «шафарами й вірними депозиторами» свого майна київського митрополита Іова Борецького і Оліфера Голуба. Крім того, тяжкохворий Сагайдачний заповів Оліферу Голубу гетьманську булаву, свій «титульний» маєток — Конашівку (хоча це твердження спірне), та просив бути розпорядником його останньої волі, сучасники тих подій повідомляють про близьку дружбу двох старшин.

У травні 1622 р. Голуба обрали на гетьманство козацьким колом. Врегулювавши козацькі справи на двох радах, Голуб переїхав до Києва. Тут гетьман з митрополитом Іовом Борецьким 24 червня склали акт про передачу майна померлого гетьмана Сагайдачного.

О. Голуб продовжив політику попередника, намагався порозумітися з польською владою у питаннях функціонування козацького війська тощо.

У 1623 р. він направив до Варшави козацьке посольство з вимогами виконати попередні домовленості щодо відновлення деяких прав козаків православної церкви та міщан, досягнутих за П. Сагайдачного.

Однак на Варшавському сеймі 1623 р. не були задоволені основні вимоги Голуба. Унаслідок цього Голуб мусив скласти з себе булаву та передати її Богдану Конші, але той раптово помер, і гетьманом став Михайло Дорошенко.

З лютого по 5 вересня 1624 р. Оліфер Остапович знову тримав у руках гетьманську булаву — після короткочасного гетьманування Марка Жмайла. Це був останній гетьман України, який мав стільки блискучих та величних перемог на морі. Його ціллю стали походи до самої столиці Османської імперії — Стамбула та його околиць. У 1624 р. відбувся великий морський похід до Кафи, головна мета якого — налагодження стратегічних стосунків з кримським ханом Шагін-Гіреєм, який просив у козаків допомоги проти турків. Похід закінчився в травні 1624 р. і його наслідком стало повернення 700 козаків з турецького полону. Влітку 1624 р., внаслідок вдалих дій козаків, було повністю зруйновано турецький флот. Під час походу 1628 р. козаків на Крим О Голуб загинув у бою з татарами.