Симон Пекалід

XVI ст.ПольщаМова і література

Пекалід Симон (псевдоніми Пенкальський, Пенкаля; р. нар. невід., м. Олькуш поблизу Кракова — рік і м. см. невід.) — українсько-польський поет, гуманіст.

Народився у родині міського радника. Закінчив Краківський університет (1585—1589 рр.), де отримав ступінь бакалавра. Пізніше став придворним поетом князя К. Острозького. Відомі його латиномовні твори: «Острозька війна» (1600 р.) та «Епіталама на честь І. Ф. Гербурта і Є. Заславської із Острозьких» (Львів, 1601 р.). «Острозька війна» Пекаліда — одна з найвизначніших праць наших історіографів цього періоду вітчизняної історії, в якій чітко проступають гуманістичні риси. Провіденціалізм і фаталізм поступаються тут місцем історично зумовленим вчинкам персонажів, які стають активними суб’єктами дії. Утверджується ренесансно-гуманістична у своїй основі думка про спроможність людини своїми силами, завдяки доброчесності чи доблесті, піднятися до рівня богоподібності, досягти земного безсмертя. Цінність людини, на думку Пекаліда, визначається не знатністю походження чи багатством, а довершеністю фізичних і моральних сил, благородством. Він цінує більше талант, аніж родову шляхетність; закликає до того, щоб кожен дбав не лише про свої гаразди, але й про спільне благо; обстоює ідею справедливості, релігійної толерантності, свободи. Як прихильник монархічної форми правління Пекалід, зважаючи, очевидно, на реалії тогочасної України, виступав за спадкову монархію у формі українського князівства, на чолі якого стояв би «філософ на троні».

ПОСИЛАННЯ: В. Литвинов. Ренесансний гуманізм в Україні. — К.: В-во Соломії Павличко «Основи», 2000. — С.20