Семен Горук

XX ст.Австро-УгорщинаВійсько

Горук Семен (Сень; 1873, м. Снятин, тепер Івано-Франківської обл. — 1920, Соловки, РРФСР, тепер РФ) — військовик, отаман легіону Українських січових стрільців і Української галицької армії (УГА).

Після закінчення гімназії (м. Коломия) навчався у Львівському університеті. У період перед Першою світовою війною брав активну участь в українському націоналістичному русі: був активним членом спілки «Молода Україна» та Християнсько-суспільної партії, редагував часопис «Руслан». Став одним із організаторів товариства «Сокіл» у Галичині.

У роки Першої світової війни — командир сотні, з листопада 1914 р. — куреня легіону Українських січових стрільців. Стрілецькі військові підрозділи під його командуванням відзначилися в боях на Маківці над Стрипою і на Лисоні. Поранений під Потуторами. В листопаді 1918 р. входив до складу Українського генерального військового комісаріату, який очолив підготовку і проведення Листопадового повстання 1918 р. у Львові.

З 5 листопада до 10 грудня 1918 р. — начальник штабу Начальної команди УГА, у складі якої у 1919 — на поч. 1920 р. брав участь у бойових діях проти поляків, більшовиків і білогвардійців. Заарештований більшовиками в квітні 1920 р. у Києві, перебував у більшовицькому полоні у концтаборі Кожухов неподалік від Москви. У червні 1920 р. разом із іншими галичанами був перевезений у табір особливого призначення на Соловецьких островах, де невдовзі й загинув на 47-му році життя.

ПОСИЛАННЯ: http://vijsko.milua.org/