Борис Грабовський

XX ст.Росія, УзбекистанНаукаВинахідник

Грабовський Борис Павлович (1901, м. Тобольськ, нині Тюменської обл., Росія — 1966, м. Фрунзе, нині м. Бішкек, Республіка Киргизстан) — фізик, винахідник електронного телебачення. Син видатного українського поета-демократа Павла Арсеновича Грабовського.

Народився в м. Тобольську, де його батько (відомий український поет П. А. Грабовський) відбував заслання. Дитинство провів в Україні. У 1917 р. виїхав до Киргизстану, де у 1918—1920 рр. брав участь у воєнних діях у складі Червоної армії. У 1924 р. закінчив Середньоазіатський інститут (м. Ташкент, нині Узбекистан); водночас працював лаборантом у Ташкентській обсерваторії. Того ж року разом з Г. Поповим сконструював катодний комутатор (першооснову передавальної електронної трубки). У 1925 р. працював у м. Саратові (Росія), де спільно з М. Піскуновим та В. Поповим розробив першу в світі електронну систему телебачення («радіотелефот»). Пізніше в Ташкенті виступав з лекціями про телебачення та його перспективи (можливості стереоскопічного радіокіно, відтворення голосу та музики та телеекрані, просвічування гірських порід та океанських глибин, створення радіотелескопа тощо). 26 липня 1928 р. у Ташкенті здійснив перший у світі експеримент передачі на відстань рухомого зображення електронним способом. У зв’язку з протидією прихильників тогочасної системи механічного телебачення (за схемою німецького винахідника П. Ніпкова, 1884) був змушений припинити подальші дослідження. З 1933 р. мешкав у м. Фрунзе (нині м. Бішкек, Киргизстан), де сконструював малолітражний вертоліт, трикрилий планер, термітний патрон великої пробивної сили, самохідний човен без двигуна тощо; працював над створенням приладу «штучного зору» для сліпих, розробив проект вакуумного пристрою катодного променя. Відомий також як винахідник катодного осцилографа (1927 р.), сегнетового фотоелемента, світлового модулятора для телебачення (1928 р.) тощо; згадані винаходи знайшли технічне використання лише впродовж 1960-х рр. і пізніше.