Марат Тищенко

XX ст.СРСРНаука і технікаАвіація, Наука

Тищенко Марат Миколайович (нар. 18.02.1931, м. Харків) − радянський авіаконструктор, Герой Соціалістичної Праці (1982).

До початку Великої Вітчизняної війни разом з батьками жив у Харкові, під час війни сім’я змінила багато різних місць проживання і в 1944 р. остаточно оселилася в Москві. У 1950 р. М. М. Тищенко із золотою медаллю закінчив середню школу і вступив до Московського авіаційного інституту (МАІ).

У 1953 р. у МАІ була організована кафедра проектування вертольотів і М. М. Тищенко став одним із перших студентів з вертольотної спеціальності.

Після закінчення МАІ у 1956 р. він почав працювати інженером бригади аеродинаміки вертольотобудівного конструкторського бюро, яким керував доктор технічних наук Михайло Леонтійович Міль. У 1959 р. М. М. Тищенка призначили начальником бригади аеродинаміки, а в 1963 р. — начальником відділу перспективного проектування ОКБ. Ним розроблені новий метод і програма розрахунку на ЕОМ аеродинамічних характеритик несучого гвинта вертольота, які розраховуються на основі чисельного інтегрування рівнянь махового руху. Наступною науковою роботою М. М. Тищенка стало створення методу розрахунку аеродинамічних характеристик несучого гвинта на основі лопатевої вихрової теорії. Ця робота лягла в основу його кандидатської дисертації.

Він виконував великий обсяг поточної роботи, пов’язаної зі створенням вертольотів Мі-10, Мі-2, Мі-7, Мі-8, В-12, Мі-14, а також з початком робіт над бойовим вертольотом Мі-24. Конструктор брав участь у передпроектних дослідженнях, розробці компонувань, ескізних і робочих проектів по всіх вищеназваних гвинтокрилах. У 1968 р. М. М. Тищенка призначили заступником головного конструктора по вертольоту В-12.

У 1970 р., після смерті генерального конструктора ОКБ М. Л. Міля, М. М. Тищенко був призначений головним конструктором і керівником конструкторського бюро. Серед основних робіт цього періоду − розробки основних варіантів вертольота Мі-24 (Мі-24 А, Мі-24 Д, Мі-24 В, гарматний варіант Мі-24 П, варіант для розвідки Мі-24 К, варіант для хімічної та радіаційної розвідки Мі-24 р) та ряд інших.

З кінця 1970 р. на Московському вертолітному заводі (МВЗ) ім. М. Л. Міля розпочався цикл робіт, пов’язаних зі створенням надвантажопідіймального вертольота Мі-26. Його методологія стала змістом дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук, яку М. М. Тищенко захистив у 1982 р. Цього ж року за великі заслуги в галузі авіації, у зв’язку із закінченням конструкторських робіт і початком серійного виробництва вертольота Мі-26, М. М. Тищенка призначено на посаду Генерального конструктора. У 1985 р. йому було присвоєно вчене звання професора.

У 1988 р. М. М. Тищенка обрано член-кореспондентом Академії наук СРСР, а в 1992 р. − дійсним членом Російської академії наук. У 1992 р. він пішов у відставку з поста Генерального конструктора МВЗ ім. М. Л. Міля і залишився в конструкторському бюро як консультант.

За великі заслуги в галузі розвитку вітчизняного вертольотобудування М. М. Тищенку присуджено Ленінську премію (1976) та присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці (1982).

ДЖЕРЕЛА: