Степан Качала

XIX ст.УкраїнаДержава

Качала Степан Теодорович (травень 1815, с. Фірлеїв, тепер с. Липівка Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. — 10.11.1888, с. Шельпаки Збаразького пов., Тернопільщина) — Народовець, історик, священик, меценат. Посол до Галицького сейму і до Австрійського парламенту. Член-засновник Наукового товариства ім. Т. Шевченка, товариства «Просвіта». Оборонець прав українського населення Галичини. Автор «Короткої історії Руси».

Навчався у Бережанській гімназії та Львівській духовній семінарії.

У 1842 р., після рукопокладення у священичий сан, прийняв парафію у с. Шельпаки Збаразького повіту. У вільний від церковних справ час вивчав історію рідного краю, разом із священиками-однодумцями закладав підвалини зародження українських національних товариств і організацій.

Стефан Качала був співзасновником Галицько-Руської Матиці — товариства для просвітньої та культурно-видавничої справи. Воно видало «Науковий Сборнік», «Літературний Сборнік» та інші книги.

8 грудня 1868 р. у Львові скликано Перший загальний збір товариства «Просвіта», на якому започатковано діяльність цієї громадської організації. Стефан Качала разом із Миколою Устияновичем і Володимиром Терлецьким розробили перший тимчасовий статут «Просвіти». Крім того, С. Качала заснував стипендійний фонд свого імені при матірній «Просвіті» у Львові. З його безпосередньою участю були закладені хати-читальні у Збаражі, Шельпаках та багатьох інших селах Збаразького повіту.

Палкий покровитель і меценат жертвував значні кошти на розвиток українських інституцій та поширення національної культури у Галичині.

Разом із братом Андрієм Стефан Качала вніс значну суму на утримання «Руської Бурси» в Тернополі, постійно підтримував матеріально Народний дім і Наукове товариство ім. Т Шевченка у Львові, засновником яких був.

Широку і плідну діяльність С. Качала розгорнув на ниві політичної боротьби. У 1861 р. вперше до Галицького сейму обрано 47 послів-українців, серед яких був і С. Качала. Позицію українських послів він виклав у брошурах «Політика русинів» та «Безпосередні вибори до Ради Державної і русини», великій статті «Наші політичні партії».

У 1883 р. українські посли на чолі зі С. Качалою утворили спільний клуб і порушили питання про національні українські школи й гімназії у Галичині. Спочатку домоглися викладання рідною мовою катехизму, згодом були відкриті окремі українські класи. В 1888 р. у Перемишлі почала діяти перша українська гімназія.

Стефан Качала був плідним публіцистом, видав книжки на суспільні теми: «Що нас губить, а що нам помочи може», «Згадка за бл. п. Григорія Яхимовича — митрополита Галицької Руси» (1868), «Похід Собеського під Відень року 1683», «Бесіда посла о. Стефана Качали, виголошена на 26-му засідання Сейму, дня 9/21 жовтня с. р. при дебаті над петицією о. о. Змартвихвстанців» (1881). Але найбільшою за значенням і обсягом була його історична розвідка «Коротка історія Руси» (1886).

ПОСИЛАННЯ: Ковалюк Р. Степан Качала — історик, публіцист, громадсько-політичний діяч // Рогатинськаземля: історіяісучасність: МатеріалиІ-ї наук. конф., Рогатин, 24—25 берез. 1995 р. — Львів-Рогатин, 1995. — С. 183—186; Якель Р. Сага про Качалів // Дзеркало тижня. — 2008. — 19—15 січ. — С. 12; Качала С. Розправа про польсько-українські взаємини /Відповід. за пер. і переказ змісту книжки С. М. Горак //Дорош Є. Степан Качала. — Т., 1995. — С. 25—46; Дорош Є. Степан Качала //Тернопіль вечірній. — 1991. — № 45 — С. 4; Качала Степан (1815—1888) //Нарис історії «Просвіти». — Л. — Краків — Париж, 1993. — С. 138; Качала Степан //»Просвіта»: історія та сучасність (1868—1998): Зб. Док. і матеріалів. — К., 1998. — С. 109; Стефан Качала //Левицький К. Українські політики Галичини. — Т., 1996. — С. 33—35; Чепіга Т. Любив Україну, як рідну матір //Свобода. — 1995. — 4 лип. ; Чопик Д. Б. Качала, о. Степан (1815—1888), парох с. Шельпаки, громадський і політичний діяч, написав праці з історії України, наукові книги //Підволочиська земля в спогадах емігрантів. — Т., 1993. — С. 131—132; Шляхами Золотого Поділля. Тернопільщина і Скалатщина: Регіон. іст. — мемуар. зб. — Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1983. — Т. 3. — 846 с. ; Ярема С. Степан Качала — видатний галицький політик і громадський діяч //Звідомлення про зустріч тернопільських українських гімназистів 17—19 серпня 1992. — Т., 1993. — С. 42—46; Бубній П. Наша духовність: коріння і крона: [Про кн. Є. Дороша «Степан Качала»] //Свобода. — 1995. — 4 квіт. ; Качала Степан (1815—1888), священик, політик, громадський діяч //Енциклопедія Українознавства /Під ред. В. Кубійовича. — Л., 1994. — Т. 3. — С. 988—989; 185 років від дня народження Качали Степана Теодоровича (1815—1888) //Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2000 рік: Бібліогр. список. — Т., 1999. — С. 89.