Юрій Мезенцев

XX ст.СРСРНаука і технікаАвіація, Наука

Мезенцев Юрій Борисович (1929, м. Чернігів − 1965, м. Хімки Московської обл., тепер РФ) − радянський конструктор ракетної техніки.

Вчився в школі № 2 м. Чернігів. Мама Юри померла у 1933 р. ; йому було тоді лише 4 роки. Дітей виховував батько. У 1941 р., коли він закінчив 5 класів, сім’я евакуювалась у Башкирію. З м. Уфа Мезенцеви повернулися до Чернігова у 1944 р. У 1947 р. Юрій закінчив школу із золотою медаллю і вступив до Ленінградського механічного інституту. У 1953 р. отримав «червоний» диплом і був направлений у Конструкторське бюро (КБ) академіка В. П. Глушка, яка проектувала ракетні двигуни. Юрій Борисович швидко доріс до заступника начальника відділу з проектування рідинно-реактивних двигунів для другої та першої ступенів ракет.

У грудні 1957 р. отримав орден Знак Пошани − за запуск першого штучного супутника Землі, а у червні 1961 р. − орден Трудового Червоного прапора − за політ Юрія Гагаріна. У 1965 р. захистив кандидатську диссертацію.

Помер Юрій Мезенцев у вересні того ж року зовсім молодим (у 36-літньому віці) від гострої серцевої недостатності.

Після польотів перших радянських автоматичних станцій на орбіту Місяця було створено атлас зворотньої сторони супутника нашої планети. Одному з місячних кратерів − у цілому їх ланцюгу довжиною 1100 км, названому «ГДЛ» на честь групи учених − співробітників Газодинамічної лабораторії (конструкторів ракетної техніки), − присвоєно ім’я Юрія Мезенцева.

ДЖЕРЕЛА: Прищепа В. І. Космонавтика: Энциклопедия. − М., «Советская энциклопедия», 1985.