Григорій Лобода

XVI ст.УкраїнаКозацька доба

Лобода́ Григорій (р. н. невід., Київщина — 1596) — кошовий отаман, гетьман Війська Запорозького, гетьман повстанської армії.

Представник заможного козацтва. У 1593 р., під час повстання К. Косинського, уже був кошовим отаманом Запорозької Січі і підтримував повстанців. У 1594 і 1595 рр. як союзник імператора Священної Римської імперії Рудольфа ІІ очолював разом з С. Наливайком козацьке військо у протитурецькому поході в Молдову. Витіснив турків з межиріччя Дунаю і Дністра. У ході селянсько-козацького повстання 1594—1596 рр. під проводом Северина Наливайка запорозькі курені під командуванням Григорія Лободи боролися проти шляхти у Південному Подніпров’ї, здобули Чигирин і Канів. У ході повстання козацький гетьман виступав за досягнення порозуміння між козаками та польським урядом. Під збройним тиском примусив коронного гетьмана Речі Посполитої відмінити ряд економічних та політичних санкцій проти козаків, зокрема заборону козакам з’являтися в прикордонних староствах. У березні 1596 р. його позбавили булави, але після поранення гетьмана М. Шаули в бою поблизу урочища Гострий Камінь (біля Трипілля на Київщині) його знову обрали гетьманом. У травні 1596 р. під час облоги козацького табору польським військом в урочищі Солониця (біля Лубен) на річці Сула Лобода був запідозрений у веденні переговорів з коронним гетьманом С. Жолкевським, звинувачений у зраді і вбитий козаками.