Семен Десницький

XVIII ст.Росія, УкраїнаКультура і освіта

Семен Юхимович Десницький (бл. 1740, м. Ніжин, Чернігівщина — 26.06.1789, м. Москва) — український і російський просвітник, учений-правознавець, колезький асесор, доктор римського і російського права, публічний ординарний професор юриспруденції Московського університету, член Імператорської Російської академії наук.

Походив із міщанського або духовного стану (за ін. джерелами — з козацької сім’ї). Точних даних про цей період його життя немає.

Початкову освіту здобув у семінарії Троїцької лаври. У 1759—1760 рр. — студент Московського університету, але незабаром його послано в Російську академію наук у Санкт-Петербург. Згодом двох кращих студентів — С. Десницького та І. Третьякова (останній теж згодом став професором) було відряджено до Великої Британії (в Шотландію) — в Університет м. Глазго, де вони вивчали юриспруденцію, математику, хімію, історію. Десницький також слухав лекції з моральної філософії всесвітньо відомого вченого-філософа А. Сміта.

У 1765 р. Десницький захистив ступінь магістра мистецтв, а в 1767 р. одержав звання доктора цивільного і церковного права. При цьому йому було надано спеціальні «привілеї англійського громадянства».

Після повернення в Росію, Десницький склав іспит на право читання лекцій. У 1767—1787 рр. він обіймав посаду професора права в Московському університеті, де спочатку читав лекції з римського права. С. Десницький першим почав розробляти російське право і взагалі виступив ініціатором його викладання російською мовою (яке до того велося виключно латиною).

Те, що С. Десницький почав викладати право російською мовою, спричинило різку протидію з боку професорів-іноземців, які читали свої лекції латинською і німецькою мовами. Конфлікт призвів аж до того, що це питання розглянула Катерина ІІ, яка взяла сторону Десницького. Несподівано для затятих його «опонентів», імператриця прямо висловилася, що «в університеті пристойніше читати лекції російською мовою, а надто юриспруденцію».

З огляду на те, що Десницький здобув англійську освіту, він схвально відгукувався про закони й установи Великої Британії, однак не приховував настороженого ставлення до німецьких учених, вважаючи, що ті надміру захоплені «схоластичними тонкощами» в праві.

Виступив одним із експертів зі складання записок для Кодексної комісії 1767—1768 рр. Зокрема, написав «Подання про запровадження законодавчої, судової і каральної влади в Російській імперії» (1768), відображене імператрицею Катериною II в її «Наказі Кодексній комісії».

У травні 1768 р. йому було присвоєно звання екстраординарного професора і допущено до засідань Кодексної комісії. З 1773 р. Десницький — ординарний професор.

С. Десницького вважають членом-засновником петербурзької масонської ложі Озіріса (з 1781 р. діяла в Москві). У 1776 р. — один із трьох ораторів ложі. Деякі історики вважають, що масоном він став іще перебуваючи в Шотландії.

З 1783 р., при самому заснуванні Літературної російської академії, — Десницького, як популярного оратора, було обрано її дійсним членом. Бажаючи прислужитися головній справі новоствореної Академії, а саме — укладанню російського словника, він узяв на себе великий труд: зробити вибірку правових термінів (починаючи зі старовинних руських законодавчих пам’яток і закінчуючи «Кодексом» царя Олексія Михайловича).

У 1783—1786 рр. Десницький, крім правових дисциплін, також викладав і англійську мову, однак вже навесні 1787 р. змушений був залишити професорську кафедру через різке погіршення здоров’я й невдовзі помер.

Послідовники та учні С. Десницького визнавали, що він відіграв визначну роль не тільки у становленні Московського університету, але і в цілому — в російській правовій науці та російському просвітництві.

ПОСИЛАННЯ:

Коркунов Н. М. Семён Ефимович Десницкий — первый русский профессор права. — М., 1894.

Лопухин А. Л. Десницкий, Семен Ефимович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). Санкт-Петербург: 1890—1907. Калмыков В. Десницкий, Семен Ефимович // Русский биографический словарь: В 25 т. / под наблюдением А. А. Половцова. 1896—1918. Томсинов В. А. Семен Ефимович Десницький (ок. 1740—1789) // Преподаватели юридического факультета Московского университета (1755—1917). — М.: Издательский дом «Городец», 2005. — С. 18—31.