Дмитро (Кирило) Куницький

XIX ст.УкраїнаРекторАрхімандрити, Єпископи, Ректори

Куницький Дмитро (Діонисій) Олексійович  (чернече ім’я — Кирило; 1781, с. Гвіздів Васильківського р-ну Київської обл. — 16.04.1836, м. Київ) — ректор Київської духовної академії, єпископ Чигиринський. Архімандрит Київського Братського монастиря. Вікарій Київської митрополії.

Народився у сім’ї священика о. Олексія Куницького. З 1792 р. навчався у Києво-Могилянській академії, де виявив себе старанним учнем. Ще студентом-богословом у 1805 р. призначений учителем грецької мови у нижчих класах Києво-Могилянської академії, по закінченні якої продовжував викладати грецьку мову, а також 1809/10 навчального року — арифметику і географію. У листопаді 1811 р. Куницького призначено ще й комісаром Києво-Могилянської академії, тому його звільнено від викладання французької мови. Повернувся до цього класу лише у 1812 р. 3 1814 р. читав у вищому граматичному класі та в класі латинської і російської поетики. Окрім того, з 1814 р. багато займався поновленням академічної бібліотеки, яка постраждала під час пожежі у 1811 р. У 1814 р. прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській лаврі. Цього ж року митрополит Київський і Галицький С. Александровський висвятив його в ієродиякони, а згодом — у ієромонахи. У 1815 р. Куницький ввійшов до складу членів академічного правління, яке у листі до С. Александровського характеризувало його як «відомого своєю завзятістю до дотримання казенного інтересу». Куницький був єдиним професором з усієї професорської корпорації старої Києво-Могилянської академії, якого комісія з реформування духовних училищ запросила викладати словесність у Київській семінарії. З 1819 р. — її ректор. Після відкриття Київської духовної академії — архімандрит київського Братського монастиря. У 1828 р. Куницького висвячено на єпископа Чигиринського та вікарія Київської митрополії. У 1834 р. переніс інсульт. У 1835 р. звільнений від усіх посад і відпущений на спочинок до Києво-Печерської лаври, де невдовзі помер. Похований у Іоанно-Предтеченському приділі Успенського собору Києво-Печерської лаври.


ПОСИЛАННЯ:
Києво-Могилянська академія в іменах, XVII — XVIII cт.: Енцикл. вид. / Упоряд. З. І. Хижняк; За ред. В. С. Брюховецького. — К.: Вид. дім «КМ Академія», 2001. — С. 304—305; Булгаков (Макарий). История академии. — СПб, 1843, Акты и документы… отд. 3, т. 4. — К., 1913; Титов Ф. И. Киевская академия…, в. 4. — К., 1913.

НА ФОТО: Успенський собор Києво-Печерської лаври